Веб-бібліотека - головна сторінка


Основи кооперації. / С. Г. Бабенко та ін:

Теоретичні основи кооперації. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооператив. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Мета господарської діяльності кооперативів виробників. Мета господарської діяльності кооперативів споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Поняття "кооперативні принципи". Міжнародні кооперативні принципи. Національні кооперативні принципи. Основний зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Поняття "кооперативні цінності". Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...

Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія: Загальна геологія. Основні відомості про Землю. Сучасні уявлення про Землю. Земля - планета Сонячної системи. Походження Землі. Будова й фізичні властивості Землі. Мінерали - складова земної кори. Хімічний склад земної кори. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі. Діагностичні ознаки мінералів. Найпоширеніші мінерали. Процеси зовнішньої і внутрішньої геодинаміки. Магматизм. Магма й утворення магматичних порід. Інтрузивний магматизм. Ефузивний магматизм. Класифікація магматичних гірських порід. Вивітрювання порід (гіпергенез). Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Продукти вивітрювання. Робота вітру. Вітри й вітрові процеси. Руйнівна робота вітру. Транспортна діяльність вітру. Акумулятивна робота вітру...
Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...
Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЙ ПРОГРЕСС

- представляет собой особую форму прогресса, связанную с качественно новым взаимоотношением науки, техники и технологии. В философии нового времени понимание того, что достижения науки должны стимулировать разработку новых технических решений и приводить к увеличению количества и улучшению качества производимых благ в целях достижения общего благосостояния, может быть зафиксировано уже в трудах Ф. Бэкона. В философии Просвещения социальный прогресс связывался, с одной стороны, с защитой прав человека, ростом индивидуальной свободы и независимости, а с др. - с ростом знаний, прежде всего научных, и постоянным совершенствованием техники. Маркс в "Философско-экономических рукописях 1844 года выдвинул тезис о том, что не только техника содействует развитию науки, но и наука является мощным фактором технического прогресса. Однако о подлинном Н.-т. п. можно говорить лишь с конца 19 и особенно с конца первой половины 20 в. До этого наблюдается своего рода инкубационный период, в течение к-рого достижения науки стимулируют развитие производства и совершенствование техники в форме отдельных эпизодических фактов. Чертами, отличающими Н.-т. п. от др. форм прогресса, являются: 1) опережающее развитие фундаментальных научных исследований и фундаментальных наук; 2) ускорение процесса реализации научных открытий через систему прикладных наук в технических устройствах, приспособлениях и технологических процессах; 3) невозможность создания наиболее высокопродуктивных технологий на чисто эмпирической основе без применения науки; 4) увеличение капитало- и наукоемкости технических и технологических систем и соответствующее уменьшение ресурсов и трудоемкости на единицу продукции. В 70-е гг. Н.-т. п. вступает в стадию научно-технологического прогресса. Для Н.-т. п. в целом характерна триада: наука - техника - продукт, показывающая, что новые знания реализуются, прежде всего, в новой технике и в новой продукции. Для совр. научно-технологического этапа Н.-т. п. характерна 4-х членная форма: наука - технология - техника - продукт. Формирование технологии как особо сложной суперсистемы, включающей в себя не только набор и последовательность операций по использованию техники, но и ряд социальных, экономических, экологических, гуманитарных и управленческих подсистем взаимодействия и опосредствований, радикально меняет характер взаимодействия науки, техники и человека в совр. условиях. Осн. единицей анализа становится уже не техника, к к-рой применяется в качестве совершенствующего фактора научное знание, а технология, включающая в себя науку. Более того, не только технология становится научной, но и наука оказывается общественно оправданной и целесообразной, когда она делается технологичной, т. е. принципиально реализуемой на технологических уровнях. В результате этого процесса не исчезает полностью грань между наукой и технологией, но существенно размывается, что оказывает принципиальное влияние на структуру об-ва, культуру, быт, мировоззрение, производственные отношения и общественное сознание. Совр. технология уже не существует изолированно, как, напр., могли существовать технические артефакты (лат. arte - искусственно и factus - сделанный) в традиционных системах производства, но существует как сумма или система технологий, в к-рых стержневую роль все в большей степени начинает играть информационная технология (Информатизация общества). Такие совр. технологии, как биотехнология, генная инженерия, космическая технология, технология связи и т. п., невозможны без информационной технологии и без общей высокой интеллектуализации техники и технологических процессов. В результате этого радикально меняются условия и содержание труда, упрощаются и демократизируются процессы управления и принятия решений, резко повышаются квалификация и уровень информированности трудящихся, постепенно трансформируются социально-групповые структуры. Максимально эффективное использование потенциальных возможностей научно-технологической стадии Н.-т. п. является одной из центральных задач перестройки нашего об-ва. Переход к этой стадии связан также с коренным изменением статуса науки и инженерно-конструкторской деятельности. Он требует максимального повышения и использования интеллектуального потенциала и творческой активности от каждого участника этого процесса.