Веб-бібліотека

Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко:

Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...

Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...
Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...
Партико Т. Б. Загальна психологія: Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...
Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття: Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...
Ткач О.І. Політологія: Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...
Партико Т. Б. Загальна психологія: Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...
Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...
Злобін Ю.А. Основи екології: Загальна екологія. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації.Ідея системності в екології. Соціальні аспекти екології.Об'єкти вивчення в екології. Методи екологічних досліджень. Метод моделювання в екології. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. Екологія на межі XX та XXI століть. Біосфера. Поняття біосфери. Структура біосфери. Потік енергії на Земній Кулі. Біогеохімічні цикли. Місце людини в біосфері. Поняття середовища. Людська цивілізація як новий фактор в існуванні біосфери. Екосистеми. Екосистеми - основні структурні одиниці біосфери. Абіотичні компоненти біосфери...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...

НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ (НТР)

- понятие, используемое для обобщающей характеристики ряда процессов в развитии науки и техники, а также инициированных ими социальных процессов, свойственных совр. цивилизации, осн. содержание к-рых сводится к превращению науки в решающий фактор социокультурного развития. Начало НТР принято относить к сер. 40-х - нач. 50-х гг. XX в.; обычно считают, что она продолжается и сегодня, хотя в ряде исследований говорится о наблюдающемся затухании НТР, падении темпов научно-техн. прогресса.
Среди предпосылок НТР можно выделить две осн. составляющих: внутринаучную и социальную. Внутри-научные связаны прежде всего с достижениями точных и естеств. наук конца прошлого - начала нынешнего столетия, совпавшие по времени с активным развитием научного позитивизма. В этот период были открыты электрон, радиоактивные элементы, превращение химич. элементов, квантовая механика, неевклидова геометрия, теория относительности, фундаментальные клеточные процессы. Значит, успехи (обусловленные в первую очередь применением электричества) были достигнуты в развитии техн. средств, прежде всего в области транспорта (автомобильный и морской транспорт, основанный на применении двигателя внутр. сгорания, авиация), связи (телеграф, телефон, радио, позднее - телевидение), военной техники. В этот же период, под влиянием позитивистских настроений в философии и методологии, произошло существенное методол. взаимообогащение наук, сформулированы точные основания математич. логики и логики суждений. Однако фундаментальные открытия в области естествознания, охарактеризованные как "революция в естеств. науках" поставили под сомнение ряд оснований науки Нового времени, и заставили обратиться к общим основаниям и механизмам построения аксиоматич. и гипотетико-дедуктивных научных теорий, а также к языковым формам представления научного знания. Рефлексия науки к собственным основаниям, осуществленная неопозитивизмом или логич. эмпиризмом, позволила не только более точно определить и систематизировать методол. основания науки (механизмы построения дедуктивных и индуктивных обобщений, принцип верификации), но и существенно уточнить понятийно-терминологич. аппарат науки. Дальнейшие успехи науки и техники, связанные в основном с исследованиями атомной энергии, а также с появлением и быстрым развитием кибернетики (науки об обработке информации и управлении) и автоматизированных вычислит, средств (ЭВМ), способных к выполнению логич. операций, привели к существенному ускорению темпов научного прогресса.
Социальные процессы, обусловившие и сопровождавшие НТР, в основном вписываются в рамки общей теории модернизации. Становление развитых индустриальных об-в сопровождалось постепенной интернационализацией экономики, появлением разветвленных транснац. корпораций. Модернизационные социальные процессы, связанные с распространением демократии, построенной на универсалистской системе законов, повышением социальной мобильности, основанной на достижениях престижных личных статусов, появлением системы высокоспециализир. профессий, ростом уровня общего образования способствовали и значит, повышению статуса и престижа научной деятельности. В 40-х гг. исследования в области атомной энергии (а затем в освоении космоса) привели к созданию первых крупных гос. проектов в области соединения науки и промышленности, созданию масштабных научно-производств. комплексов и проектов. Это положило начало активному вниманию развитых индустриальных гос-в (как капиталистич., так и социалистических) к развитию науки. Осуществление крупных гос. инвестиций в науку, развитие гос. планирования в области науки, интеграция науки с производством, а затем и с образованием способствовали не только быстрому расширению сети научно-техн. учреждений, но и резкому ускорению процесса внедрения научных достижений в техн. практику, увеличению числа прикладных научных разработок, росту числа высококвалифицир. специалистов, ориентированных на научно-техн. деятельность. Существ, влияние на НТР оказало быстрое развитие электронных технологий, способствовавшее автоматизации хранения и обработки информации с помощью ЭВМ, а затем - комплексной автоматизации производственных процессов.
Анализируя развитие НТР, можно выделить ряд значимых характеристик, свойственных этому процессу:
- превращение науки в решающий фактор обществ. развития, реализующееся через непосредств. влияние научно-техн. достижений на все сферы совместной деятельности людей (производство, потребление, коммуникацию, образование, рекреацию);
- интефация производства, образования и управления на базе применения и распространения достижений науки и техники;
- интенсификация научных исследований, взаимообмена наук (как на внутринаучном, так и на межгос. уровнях), значит, усиление роли исследований прикладного характера;
- высокая степень интеграции науки и техники, обеспечивающая ускорение темпов техн. прогресса;
- комплексная автоматизация производства, активная замена ручного труда машинным, проникновение машинной техники во все сферы деятельности (вплоть до творчества);
- огромная роль информационных процессов, автоматизация и глобализация обмена информацией;
- ведущая роль гос-ва в планировании, организации и управлении научными исследованиями;
- повышение уровня общего и спец. образования, профилизация образования в соответствии с кадровыми потребностями науки и техники;
- усиление роли социальных наук и эффективности применения их исследования в практич. деятельности.
Осн. направлениями реализации НТР и научно-техн. деятельности стали: автоматизация производства и управления, открытие и использование новых видов энергии, создание материалов с заданными свойствами, освоение космоса, биотехнологии, электронные микротехнологии, глобальная автоматизация информ. процессов и создание глобальных средств массовой коммуникации, создание искусств, интеллекта. НТР стала катализатором и инициатором значит, модернизационных процессов в социокультурной сфере: урбанизации и формирования специфич. социокультурной среды городов-мегаполисов, интернационализации массовой культуры и средств массовой коммуникации, возрастанию межгос. сотрудничества в научно-техн. деятельности - явлений, в конечном счете свидетельствующих об глобальных интеграционных процессах в культуре. Преобразование индивидуальной и совм. деятельности людей в сторону интенсификации и унификации ее характера, высвобождение значительного количества свободного времени и человеческих ресурсов привели к существенным качественным изменениям в образе жизни современного человека. Именно развитие НТР в первую очередь связывается с переходом от индустриального к т.н. "постиндустриальному обществу", для которого характерны: приоритет не производственной, а информационной и обслуживающей сфер, распространение профессионализма во всех сферах деятельности и переход от классового к профессионально стратифицированному обществу, ведущая роль научных элит в определении общественной политики и управлении, высокая степень глобальной интеграции как в области экономики, так и в культуре.
Современной философии и социологии вообще, и философии и социологии науки в частности, свойственна неоднозначная оценка феномена НТР. Традиционно сложились два основных подхода к оценке научного прогресса - оптимистический (сциентистский), рассматривающий НТР как закономерный этап социального и научного развития в общем контексте модернизации человеческого сообщества, который обеспечит дальнейшее поступательное развитие человеческой цивилизации (такой подход был свойствен в т.ч. и советскому науковедению, рассматривавшему НТР как одно из явлений, сопутствующих смене капитализма коммунизмом); и пессимистический (антисциентистский - представленный рядом западных социологов науки (Г. Маркузе, П. Гудман, К. Хаффнер, П. Вигор, Т. Роззак) и общественных деятелей), концентрирующий внимание на негативных последствиях технического развития (экологические бедствия, угроза ядерного апокалипсиса, возможность манипулировать сознанием, стандартизация человеческой деятельности и отчуждение личности, отрицательное влияние техники на организм и психику человека и т.д.). Различны и оценки характера НТР: одни исследователи рассматривают ее как уникальную ситуацию (всплеск), сформированную эпистемологической спецификой развития новоевропейской науки, которая свойственна и ценна только для модернизированной "атлантической" цивилизации, другие характеризуют ее как закономерный этап эволюции человеческого сообщества в целом на пути его последовательной интеграции в единую культурную общность. Характерно, что период НТР совпал в философии и методологии науки с преодолением позитивистских умонастроений и появлением постпозитивизма (Т. Кун, П. Агасси, С.Э. Тулмин, К..П. Фейерабенд), для которого характерны критическое отношение к исторической кумулятивности науки, признание невозможности "нейтрального" теоретически и идеологически ненагруженного знания, отказ от научного универсализма в познании мира; а в культуре - с ситуацией постмодерна, отрицающей любую универсальность и системность как в познании, так и в деятельности. Однако при всей разноречивости оценок НТР очевидна необратимость изменений, привнесенный развитием новых технологий во все сферы человеческой деятельности и культуры.
См. также: Техносфера.
Лит.: Современная НТР. 2 изд. М., 1970; Человек - наука - техника. М., 1973; Волков Г.Н. Истоки и горизонты прогресса. М., 1976; Научно-техническая революция, человек, его природная и социальная среда. Л., 1977; Общественное развитие и НТР. Л., 1982; Еремин С.Н., Семенов Е.В. Наука и образование в структуре НТР. Новосибирск, 1986; Новая технократическая волна на Западе. М.. 1986; Козиков И.А. Диалектика социальной и научно-технической революции. М., 1987.
А. Г. Шейкин


© 2009-2020  lib.ltd.ua