Веб-бібліотека - головна сторінка


Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1:

Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...

Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

НАУЧНАЯ КАРТИНА МИРА

- совокупность общих представлений науки определенного исторического периода о фундаментальных законах строения и развития объективной реальности; подсистема мета-научного знания, являющаяся одним из важнейших элементов оснований науки (наряду с ее философскими и социальными основаниями). Представляет собой множество фундаментальных онтологических утверждений науки определенного периода. Например, основу классического естествознания составлял взгляд на мир как на множество материальных объектов, взаимодействующих между собой в соответствии с некоторым множеством законов. Научная картина мира создается двумя основными способами: 1) обобщение, синтез онтологических схем различных частных областей научного знания (физики, химии, биологии, социологии, истории и т. п.); 2) сведение онтологической схемы одной из наук к другим (например, биологии к химии и физике). Однако вполне возможно сосуществование в науке любого исторического периода альтернативных, исключающих друг друга картин мира (например, корпускулярной и волновой картин мира классической науки). Принятие той или иной научной картины оказывает существенное влияние на построение, обоснование, отбор и интерпретацию отдельных научных теорий (например, квалификация их как объективно-истинных или имеющих только инструментальный характер и т. п.). В свою очередь, на формирование научных картин мира оказывает мощное влияние предпочтение, оказываемое учеными той или философии, в частности ее онтологии (например, глобальный эволюционизм современной научной картины мира существенно опирается на
диалектическую и теологическую философию). (См. картина мира, метатеоретическое знание, основания научной теории).