Веб-бібліотека - головна сторінка


Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності:

Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

Русинка І.І. Психологія: Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...
Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Трач Ю. В. Архівознавство: Система архівних установ України. Система архівних установ України. Організація роботи архівів. Національний архівний фонд. Національний архівний фонд: склад, структура та право власності на документи. Формування Національного архівного фонду. Організація архівних документів. Історія архівної справи в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської. України (середина XVII-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIII-XIX ст. Архіви України XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби української революції (1917-1920 pp.). Архівна справа в Західній Україні...
Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Суть і значення наукової обробки документів. Поняття "згортання інформації". Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу. Використання наукової обробки документів. Бібліографічний опис документів. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису. Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст. Розвиток книгоопису в XIX ст. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст...
Русинка І.І. Психологія: Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...

НАРОДНИЧЕСТВО

- течение русской общественно-политической мысли и движение дворянской и разночинной интеллигенции в России сер. 19 в., возникновение которого было во многом обусловлено противоречиями и трудностями процесса модернизации социальной и политической в стране. В основу идеологии народничества легли идеи осуществимости крестьянской социальной революции в России и возможности построения более совершенного, нежели буржуазнокапиталистическое, социалистического общества на основе крестьянской общины, минуя фазу капиталистической трансформации общественных отношений. Идеологи народничества полагали, что социально-политическая отсталость России, патриархальный уклад русской деревни, существование в ней института обшины, тормозящего социальное расслоение крестьян и формирующего их особый коллективистский менталитет, создают в совокупности необходимые предпосылки для перехода к социализму. При таком положении вещей капиталистическое развитие страны воспринималось как анахронизм, как фактор, замедляющий историческое развитие страны.
Впервые в общем виде идеи народничества были сформулированы^. И. Герценом в его книге "С того берега" (1848 - 49) и развиты им же в последующих произведениях - "Русский народ и социализм", "Старый мир и Россия" и др. Герцен исходил из того, что традиционные элементы, присущие общинному укладу, "встречаются с западным стремлением экономического переворота" и отвечают как требованиям распространения начал самоуправления, так и достижения социальной справедливости. Подобные представления впоследствии получили развитие в трудах Н. Г. Чернышевского, который с известным скептицизмом относился к возможности эффективного с экономической точки зрения ведения хозяйства в рамках крестьянской общины (община в этом смысле явно уступала частновладельческому хозяйству), но полагал, что с точки зрения справедливости распределения конечного продукта общине нет альтернативы.
Подобные принципы и идеи были развиты в 60 - 70-е гг. 19 в. идеологами народничества Н. К. Михайловским, П. Л. Лавровым, М. А. Бакуниным, П. Н. Ткачевым в довольно стройную систему этических, социальных и политических воззрений, в своеобразную, исходящую из возможностей трансформации существующих социальных отношений под воздействием революционной агитации идеологию поисков своего российского пути социально-экономического развития, опирающегося на общину и на традиционное общинное право. Философскую основу народнического движения составили положения "субъективной социологии", разработанной Лавровым, Михайловским и др., которая рассматривала представителей отечественной интеллигенции, "критически мыслящих личностей" в качестве движущей силы истории, носителей идеалов просвещения, справедливого общественного устройства, нравственного сознания (идея "долга перед народом").
Бакунин стремился опереться на революционное творчество крестьянских масс (эти положения позже были развиты Бакуниным и П. А. Кропоткиным в доктрину анархизма). В отличие от Бакунина Лавров отнюдь не считал крестьянство готовым к революции. По его мнению, революционные и социалистические идеи должны нести в народ представители русской интеллигенции, "критически мыслящие личности". Главная задача движения в этом случае заключалась не в немедленной организации крестьянских бунтов, а в последовательной пропаганде в массах населения революционной идеологии. Результатом революционной агитации, как полагал Лавров, уже через шесть лет после ее начала станет формирование многотысячной армии сознательных борцов с самодержавием.
Теоретические положения Бакунина и Лаврова стали идейной основой не имеющего прецедентов в мировой истории движения отечественной дворянской и разночинной интеллигенции - массового "хождения в народ" с целью пробуждения его к революционной борьбе, начавшегося в 1874 и продолжавшегося с некоторыми перерывами вплоть до 1878. Однако результаты этого мероприятия с точки зрения приближения социального переворота в стране оказались весьма разочаровывающими. Более тысячи участников "хождения" были арестованы властями. Крестьянство в полной мере обнаружило свои царистские иллюзии, а не коммунистические инстинкты. Революционной армии, о которой рассуждал в своих произведениях Лавров, создать так и не удалось. Тогда в середине 70-х гг. Михайловский и ряд других теоретиков народничества высказали мысль о необходимости объединения усилий "критически мыслящих личностей" и создания централизованного руководства движением. В результате в 1876 возникает первая из институционализированных народнических организаций - "Земля и воля". После разгрома революционного народничества в 1881 - 83 ведущую роль в движении стало играть т. н. либерально-демократическое направление. Либеральными народниками развивались концепции "развития через дифференциацию культуры" (С. Н. Южаков), "этической критики капитализма" (В. П. Воронцов, Н. Ф. Даниельсон и др.), "формулы прогресса" (Михайловский). Представители либерального народничества по-прежнему пытались противопоставить типы социально-экономической эволюции России и Европы. Однако если в 70-е гг. для этого еще было достаточно оснований, то к нач. 90-х гг. 19 в. разложение общины, развитие товарноденежных отношений в деревне зашло слишком далеко. В этой связи оценки перспектив некапиталистического развития оказывались отнюдь не оптимистичными, а убеждение в коллективизме, коммунистичности, якобы присущей русскому народу, померкло даже в среде убежденных народников (особенно ярко это обстоятельство проявилось в творчестве Г. И, Успенского и Н. Н. Златовратского). Народническое движение в России постепенно сошло на нет к началу 20 в., уступив место на радикальном левом фланге политического спектра социал-демократии.
Элементы народнической доктрины (неприятие и критика капитализма как общественно-политического строя, вера в созидательные возможности народных масс и т. д.) тем не менее проявлялись на всем протяжении 20 в. в т. н. популистских движениях народнического типа в странах третьего мира.
Лит.: Алексеева Г. Д. Народничество в России: Идейная эволюция. M.) 1990; Графский В. Г. Политические и правовые взгляды русских народников (Истоки и эволюция). М., 1993; Иванов-Разумник Р. И. История русской общественной мысли. М., 1997; Медушевский А. Н. История русской социологии. М., 1993; Хорос В. Г. Популистские движения народнического типа в развивающихся странах. М., 1980.
Э. Г. Соловьев