Веб-бібліотека - головна сторінка


Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні:

Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...

Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...
Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...

НАРОД

- 1) население определенной страны; 2) историческая общность людей. Слово "народ" употребляется в научной литературе в двух основных значениях - в политическом и в культурно-этническом. Взятый в первом значении термин является синонимом понятия "нация". Не случайно в современных политико-правовых и доктринальных документах выражения "народный суверенитет" и "право народов на самоопределение" синонимичны "национальному суверенитету" и "праву наций на самоопределение". Под "народом" в этом случае разумеется совокупность граждан определенного государства. В этом смысле термин можно встретить в политологии и в др. социальных науках. Во втором значении понятие "народ" используется в этнологии (этнографии) и сходных с ней дисциплинах (культурная антропология, историческая антропология и др.) и означает сообщество, в основе которого лежит общность происхождения, языка, культуры, исторического опыта и т. д.
Неразличение указанных двух значений термина - политического (народ как "демос") и этнического (народ как "этнос") - влечет за собой терминологическую путаницу. В методологический тупик заводят и попытки некоторых авторов установить категориальную иерархию, опирающуюся на объективные критерии, которые позволили бы непротиворечивым образом отличать друг от друга различные "типы" и "формы" исторической общности - напр., отличать "народы" от "народностей" и "национальных групп", "этносы в широком смысле слова" от "этносов в узком смысле слова" (Ю. В. Бромлей). Во избежание терминологической неясности современная этнология отказалась от многозначного термина "народ", приняв за операциональные такие понятия, как "этническая группа", "этния" (в российской исследовательской традиции используется также термин "этнос").
Большинство исследователей согласны, что принадлежность тому или иному народу ("этническая идентичность" или "этничность") определяется не биологическими ("кровь", "генотип", "наследственная передача информации", "расширенный фенотип"), а социально-культурными факторами (общее для определенной группы прошлое, общие культурные навыки, разделяемые ценности, транслируемые от поколения к поколению традиции, конфессиональная общность и т. д.). Вместе с тем в литературе встречается и натуралистическая трактовка феномена этничности (Л. Н. Гумилев, П. Ван ден Берге).
Лит.: Брошей Ю. В. Очерки теории этноса. Л., 1983; Соколовский С. Парадигмы этнологического знания. - "Этнографическое обозрение", 1994,№2; Тишков В. А. О феномене этничности. - Там же, 1997, № 3; Barth F. Introduction. - Ethnic Groups and Boundaries. The Social rganisation of Culture Difference, ed. by F. Barth. Bergen - Oslo - L., 1969; Eriksen T. Н. Ethnicity and Nationalism. Anthropological Respective. L., 1993; Tishkov V. Ethnicity, Nationalism and Conflict in and after the Soviet Union. The Mind Aflame. L., 1997.
В. С. Ma.wxoe