Веб-бібліотека - головна сторінка


Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства:

Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...

Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Семиченко В. А. Психологія спілкування: Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...
Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

НАНСИ Жан-Люк

(род. 1940) - французский философ, создавший оригинальную теорию сообщества как бытия-вместе (entre-en-commun). Профессор Страсбургского университета гуманитарных наук, с 1989 по 1997 возглавлял факультет философии, лингвистики, информатики, образовательных наук. Международная премия итальянского Общества Ницше (1990).
На становление философских взглядов Нанси оказали влияние сочинения Канта, Гегеля, Хайдеггера и Деррида, послужившие источником его постоянного интереса к философии в ситуации "предела". Он исследует "предел" гегелевской диалектики ("Спекулятивная ремарка" - La Remarque speculative (un bon mot de Hegel), 1978), картезианского субъекта (Eg sum, 1979), а также закона, как он сформулирован у Канта, Ницше и Деррида ("Категорический императив" - LImperatif categorique, 1973). После публикации критической работы о Лакане, написанной в соавторстве сЛаку-Лабартом ("Заголовок письма" - Le Titre de la Lettre, 1972), он задается вопросом об отношениях между философией и литературой ("Logodaedalus", 1976 и др.); "Литературный абсолют" (LAbsolu litteraire, 1978), написанный также совместно с Лаку-Лабартом, посвящен теории ранних немецких романтиков и становлению современного понятия литературы. В работах 1980-х гг. дается многосторонний анализ феномена "сообщества" (communaute), понимаемого не как органическая целокупность, но как сеть сингулярностей, выказанных друг другу на своих границах (сингулярность длдЛанси - это не только отдельные индивиды, но и группы, сообщества, институты, дискурсы): В книге "Разделение голосов" (Le Partage des voix, 1982) герменевтика подвергнута критике во имя исходной плюральности смысла. Анализ "смысла" как противоположного "означиванию", "сигнификации" дан в работе "Забвение философии" (LOubli de la philosophie, 1986). "Непроизводящее сообщество" (La Communaute desoeuvree, 1990) фокусирует внимание читателя на таком сообществе, которое не "творит", т. е. не "производит", и соучаствует в такой непретворенности. В "Со-явке" (Comparution, 1991, в соавторстве с Жан-Кристофом Байи) анализируется все еще возможный смысл слова "коммунизм", в книге "Corpus" (1992) - проблема тела в современности, в "Смысле мира" (Le Sens du monde, 1993) - связь смысла с беспредпосылочным существованием. В изначальной плюральности искусств, согласно Нанси, отражается обособленность пяти чувств (sens) человека ("Музы" - Les Muses, 1994); в "Множественно единичном бытии" (Etre singuler pluriel, 1996*) радикализуется хайдеггеровское понятие "совместного бытия" (Mitsein). Нанси вновь обращается к Гегелю как первому мыслителю современного мира, столкнувшемуся с повсеместной необеспеченностью смысла ("Гегель: обеспокоенность негативным" - Hegel. LInquietude du negatif, 1997). Растущий интерес к философии Нанси (переводы на английский, итальянский, испанский, японский, русский и др. языки) связан прежде всего с поставленной им проблемой философии после "конца философии".
Соч.: Des Lieux divins. Mauvezin, 1987; LExperience de la liberte. P., 1988; Une pensee finie. P., 1990; Le Mythe nazi (avec Philippe LacoueLabarthe). La Tour dAigus, 1991; Le Poids dune pensee. MontrealGrenoble, 1991; La Naissance des seins. Valence, 1996; Retreating the Political (with Philippe Lacoue-Labarthe). L. - N.Y, 1997; в рус. пер.: О со-бытии. - В кн.: Философия Мартина Хайдеггера и современность. М., 1991; Сегодня. - В кн.: Ad Marginem 93. M., 1994; Рождение в присутствие. - "Комментарии", 1996, № 9; Смех, присутствие. - Там же, 1997, № 11; Язык и тело. - В кн.: Копнинские чтения 11. Томск, 1997; В ответе за существование. - В кн.: Интенциональность и текстуальность. Философская мысль Франции XX века. Томск,1998. Лит.: On Jean-Luc Nancy The Sense of Philosophy. L.-N.Y, 1997.
E. В. Петровская