Веб-бібліотека - головна сторінка


Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства:

Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...

Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Юридична психологія / За ред. Я. Ю. Кондратьєва: Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Поняття та основні категорії психології. Предмет, система та завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Рання історія юридичної психології. Розвиток юридичної психології у XX столітті. Психологічна характеристика юридичної діяльності. Психологічна структура юридичної діяльності. Психологічні особливості юридичної діяльності. Психологія особистості. Особистість та діяльність. Сутність та структура особистості. Психологія діяльності. Будова та різновиди діяльності. Психічні пізнавальні процеси особистості. Відчуття та сприймання. Пам'ять. Мислення та уява. Увага. Емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...

НАМЕРЕНИЯ И ДЕЛА

- Еще в древности, когда человек впервые стал отличать себя от первобытного рода, он обнаружил, что находится в зависимости от чуждых ему социальных сил, в результате чего его поступки, часто вопреки намерениям, приводят к нежелательным, гибельным для него последствиям. Непонятная людям зависимость их от объективных социальных условий в древнегреч. мифологии изображалась как рок, судьба, к-рые якобы и приводят к тому, что даже благие Н. иногда выливаются в аморальные деяния. Эта вина по неведению в греч. искусстве трактовалась как трагедия для того или иного человека, но позднее, в христианстве, стала рассматриваться как вина всего человеческого рода перед богом (Грех). С тех пор проблема соотношения Н. и д. проходит через всю историю этической мысли. Сторонники деонтологического интуитивизма провозглашают, что человек ответствен лишь за свои Н. и усилия, но не может быть повинен в результатах своих действий. Экзистенциализм и неопротестантизм делают человека целиком ответственным за трагические последствия своих действий, считают, что он всегда должен "брать вину на себя", стоически принимать поражение своих замыслов. Обе т. зр. при их последовательном развитии объективно обрекают человека на пассивность. Марксистская этика исходит из того, что проблема соотношения Н. и д. практически решается в процессе строительства коммунистического об-ва, когда человек познает и подчиняет себе действие общественных законов. Тогда противоречие Н. и деяний утрачивает тот всеобщий и неразрешимый характер, к-рый оно имеет во всей предшествующей истории. Тот факт, что коренные общие цели, стоящие перед социалистическим об-вом и выдвигаемые практикой коммунистического строительства, отражают объективные тенденции исторического развития и потому так или иначе осуществляются в действительности, существенно изменяет и дееспособность каждого отдельного человека, делает его действительно ответственным за результаты своей деятельности. Различение Н. и д. присуще более или менее развитому нравственному сознанию. Оно обусловлено тем фактом, что объективное содержание человеческих действий приобретает нередко совсем иное, чем предполагалось, нравственное определение. При этом (в отличие в определенной степени от правового сознания) сфера оценок нравственного сознания простирается не только на Д., поступки с их объективными результатами, но и на их субъективные духовно-нравственные основания, на лежащие в основе человеческих действий побуждения, Н. и цели. Вместе с тем объективное, а потому и легче фиксируемое содержание Д. позволяет в целом ряде случаев вскрыть действительное содержание Н. даже и тогда, когда реальный смысл Н. остается, по существу, скрытым от человека, совершающего к.-л. поступки, когда он не до конца осознается им или осознается превратно. Согласно коммунистической морали, человек несет не только юридическую ответственность за свои сознательно совершаемые Д. и их объективные последствия, но и нравственную ответственность -как перед судом общественного мнения, так и перед судом собственной совести -за нравственную неполноценность и чистоту Н. Человек, действующий сознательно, должен отвечать за свои Н. и общественное значение своих Д., последствия к-рых он может предвидеть. "..."Благие" намерения,-писал В. И. Ленин,-остаются ? лучшем случае субъективным делом Карпа, Петра, Сидора..." (т. 18, с. 366), тогда как общественное значение поступков -факт объективный.