Веб-бібліотека - головна сторінка


Предко О. I. Психологія релігії:

Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...

Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...

НАГЛЯДНОСТЬ

1. Умственно-сенситивная очвидность, прямая доступность того или иного явления в том виде, в каком оно дано сознанию.
Ненаглядное не дано здесь-теперь-так и является либо реальной поглощенностью, либо пустой рассудочной схемой.
. Совершенно иной аспект наглядности-ненаглянос-ти связан с относительной непередаваемостью знаний в процессе обучения и общения, с определенным "трением" при знакомстве с чем-либо. Возможен эффект парадоксальной наглядности, когда, например, зритель, созерцая совершенно простую, лишенную аллегорий абстрактную геометрическую живопись, утверждает, что он ничего не понимает, хотя все видит и видит достаточно явно. Этот эффект связан с предустановками, неверной сфокусированностью сознания, вложением ожидания в созерцание.
Есть более фундаментальные парадоксы наглядности. Мы можем видеть предметы, но их число не сможем узнать без пересчета.
Таким образом можно говорить о ступенях наглядности, о возможности зашифрованной видимости, о значении предустановок, свернутых воспоминаний и скользящих интенций.
Процесс выделения субъективности, фильтрации со-знательной данности происходит через выпадение ненаглядного. Субъективное детектирование предсубъективносознательного сходно со стробоскопическими иллюзиями. Граница бодрствование - небодрствование - инободрствование проходит через каждое мгновение, и один из критериев наглядности - способность здесь-теперь мнестического связывания, мнестической приемки здесь-так, невзирая на потенции скорой амнезии. Получается, что воспоминания не "вспоминают", а делают, производят, связывают, творят этот мир, если подразумевать именно атомы воспоминания, воспоминания о настоящем. Последующее - уже новая топология.