Веб-бібліотека - головна сторінка


Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття:

Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...

Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...
Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Загальні питання охорони праці. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни "Основи охорони праці". Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Класифікація виробничих травм. Правові основи охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Закон України "Про охорону праці". Гарантії прав громадян на охорону праці. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Найважливіші надбання закону "Про охорону праці". Відповідальність за порушення законодавства про ОП. Контрольні питання. Державні нормативно-правові акти з охорони праці...
Винокурова Л. Е. та ін. Основи охорони праці: Правові та організаційні основи охорони праці. Зміст поняття «охорона праці». Соціально-економічне значення охорони праці. Мета і завдання предмета «Охорона праці». Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою. Основні законодавчі акти з охорони праці. Основні завдання системи стандартів безпеки праці. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Колективний договір, його укладання і виконання. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок та підлітків. Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Поняття й категорії стилістики. Офіційно-діловий стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Норми сучасної української літературної мови. Лексичні засоби стилістики. Стилістична диференціація української лексики. Стилістичне використання багатозначності. Тропи. Стилістичні можливості омонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту. Використання синонімії в різних стилях мови. Стилістичне використання антонімів. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані. Номінативні та стилістичні функції неологізмів. Застаріла лексика зі стилістичного погляду. Терміни в різних стилях мови. Мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів...
Титаренко Л.Д. та ін. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: Ідентифікація товарів. Сутність ідентифікації товарів. Ідентифікація та оцінка відповідності товарів. Види і засоби ідентифікації. Способи і методи ідентифікації. Фальсифікація товарів. Сутність і види фальсифікації. Наслідки фальсифікації. Заходи попередження фальсифікації. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів. Зерноборошняні товари. Кондитерські товари. Плоди та овочі. Смакові товари. Харчові жири. Молоко та молочні продукти. М'ясо та м'ясні товари. Риба та рибопродукти...
Оборудование предприятий торговли и общественного питания / Под ред. В.А. Гуляева: Основные сведения о механизмах и машинах. Классификация торгово-технологического оборудования. Машина. Основные понятия, классификация, структурная схема. Структурная схема машины. Механизмы. Основные понятия, классификация, устройство. Рычажные механизмы. Фрикционные передачи. Ременные передачи. Цепная передача. Зубчатые передачи. Муфты. Опоры. Оси и валы. Соединение деталей. Привод машины. Тип и структура. Электромеханический привод. Кинематический и силовой расчет электропривода. Гидропривод. Пневмопривод. Основные технико-экономические характеристики торгово-технологического оборудования. Производительность, мощность и КПД машины. Мощность машины...
Максимюк С.П. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...

Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка:

Вступ до мікроекономіки. Предмет і метод мікроекономіки. Мікроекономіка в системі економічних наук. Предмет, суб'єкти та об'єкт мікроекономіки. Основні поняття та припущення. Загальні та специфічні методи мікроекономічних досліджень. Загальні основи теорії конкурентного ринку. Попит, пропонування, ціна та ринкова рівновага. Загальна характеристика ринкових змінних. Аналіз попиту. Аналіз пропонування. Ринкова рівновага. Утворення ринкової ціни та її роль. Зміни ринкової рівноваги та ціни. Еластичність і пристосування ринку. Поняття еластичності. Еластичність попиту та її види. Еластичність пропонування. Часові періоди і пристосування ринку. Практичне застосування теорії еластичності...

НАЦИОНАЛЬНЫЙ ВОПРОС,

совокупность политич., экономич., правовых, идеологич. и культурных отношений между нациями, народностями, нац. (этнич.) группами в различных обществ.-экономич. формациях. Н. в. возникает в эксплуататорском обществе в ходе борьбы наций и народов за нац. освобождение и максимально благоприятные условия своего социального развития. После победы социалистич. революции и в социалистич. обществе он охватывает проблемы отношений наций и народов в процессе установления их добровольного союза и дружбы, укреплепия единства и всестороннего сближения на основе полного равенства. Марксизм-ленинизм рассматривает Н. в. как подчинённый общему вопросу о социалынополитич. прогрессе общества и исходит из того, что главным в Н. в. является объединение трудящихся вне зависимости от нац. принадлежности в борьбе против всех видов угнетения, за передовой обществ. строй, за социальный прогресс.
Угнетение и эксплуатация одних народов другими в освободит. борьба начались при рабовладельч. строе и продолжались в эпоху феодализма. В полной мере Н. в. возник в период уничтожения феодализма и утверждения капитализма, когда происходило становление наций, и продолжает существовать в совр. эпоху, проявляясь в ходе борьбы против нац. порабощения народов империализмом, а также и во внутригос. отношениях наций и народов. Н. в. полностью отомрёт со слиянием, исчезновением наций в условиях победы коммунизма во всём мире.
Идеологи буржуазии, к-рая возглавляла нац.-освободит.движения в Европе и амер. колониях в 16-19 вв., считали основой решения Н. в. "принцип национальности" ("право нации"), согласно к-рому необходимо создание при любых обстоятельствах "своего" гос-ва: "одна нация - одно гос-во". В период бурж. революций и становления нац. бурж. гос-в "принцип национальности" сыграл положит. роль в борьбе против остатков феод.раздробленности и нац. гнёта. При перерастании капитализма в империализм буржуазия крупнейших стран переходит к более широким колон. захватам, завершает раздел мира и отбрасывает "принцип национальности". Н. в. из внутригосударственного превратился в междунар. вопрос об освобождении всех народов от империалистич. порабощения.
К. Маркс и Ф. Энгельс разработали осн. принципы подлинно науч. теории решения Н. в. Они показали, что нац. отношения носят конкретно-историч. характер и определяются обществ. и гос. строем, соотношением классовых сил внутри страны и на междунар. арене, нац. политикой господствующих классов. В то же время отношения наций и народов оказывают влияние на обществ. отношения и классовую борьбу. При этом на различных историч. этапах могут выдвигаться на первый план разные стороны Н. в. (борьба за политич. или экономич. независимость, проблемы культуры, языка и др.). Вскрыв социальную сущность нац. движения, Маркс и Энгельс подчёркивали, что интересы пролетариата требуют освобождения угнетённых наций и народов. На первый план Маркс и Энгельс выдвинули принцип интернационализма - "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" (см. Соч., т. 4, с. 459). Им же принадлежит знаменитая формула: "Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы" (Э нг е л ь с Ф., там же, т. 18, с. 509). Маркс и Энгельс распространили требование о предоставлении нац. независимости на колон. народы, к-рые они считали естественными союзниками пролетариата в революц. борьбе.
Теория Н. в. получила дальнейшее развитие в трудах В. И. Ленина. В написанном им "Проекте программы Росс. социал-демократич. рабочей партии" (1902) в качестве основы решения Н. в. было выдвинуто право наций на самоопределение. Главнейшие положения ленинской теории Н. в. были положены в основу практич. деятельности и программных документов Коммунистич. Интернационала и коммунистич. партий.
В условиях капитализма для развития Н. в. характерны две историч. тенденции: первая - пробуждение нац. жизни и нац. движений, борьба против всякого нац. гнёта, создание нац. гос-в, и вторая - развитие и учащение всяческих сношений между нациями, ломка нац. перегородок, создание интернац. единства капитала, экономич. жизни, политики, науки, мирового рынка и т. д. Первая тенденция проявляется сильнее в эпоху восходящего капитализма, вторая - в эпоху империализма (см. В. И. Ленпн, ПСС, т. 24, с. 124). Признание в марксистско-ленинской теории Н. в. права наций на самоопределение, отстаивание принципов добровольного объединения наций, пролет. интернационализма, солидарности трудящихся всех стран в борьбе против империализма отражает и первую и вторую тенденции. На бурж.-демократич. этапе развития Н. в. есть часть общего вопроса о бурж.-демократич. революции и его решение является подчинённым по отношению к задачам этой революции (ликвидации остатков феодализма и т. п.). Когда возникают условия для социалистич. преобразований, Н. в. является частью общего вопроса о социалистич. революции и строительстве социализма. Это ни в какой мере не означает недооценки Н. в.
Право наций (народов) на самоопределение означает свободное установление каждой из них различных форм отношений с др. народами (добровольное объединение в едином гос-ве, автономия, федерация и др. вплоть до отделения и образования независимого гос-ва), а также самостоят. решение всех вопросов своего внутр. устройства (обществ. строй, форма правления и т. д.). При этом в соответствии с марксистско-ленинской теорией Н. в. марксистыленинцы, отстаивая это право, исходят из необходимости его реализации в той форме, к-рая в максимальной степени содействует интересам борьбы за социальный прогресс, за всеобщий мир. Следует учитывать, что число только крупных наций и народов, проживающих в совр. 170 гос-вах, составляет ок. 2 тыс. Поскольку дальнейшее значит. увеличение числа гос-в маловероятно, то, очевидно, для большинства наций и народностей Н. в. может быть решён только в многонац. гос-вах.
Ярким примером этого служит решение Н. в. в СССР. Отношения между сов. социалистич. республиками строятся на основе принципа социалистич. федерации, в соответствии с к-рым каждая союзная республика является суверенным гос-вом. Тем самым обеспечивается единство союзной и нац. государственности республик на основе принципов демократич. централизма, социалистич. федерализма и социалистич. демократии. Если нация или народность не может образовать союзную республику (в том случае, если она слишком малочисленна, не составляет большинства на занимаемой ею территории и т. д.), применяется принцип социалистич. автономии: нации и народности образуют авт. республики, области или округа. Т. о., всем народам обеспечивается гос. самоуправление и защита их нац. интересов (развитие нац. культуры, школы, уважение нац. обычаев, религии и т. д.).
Решение Н. в. в СССР является одним из важнейших достижений социализма и имеет огромное междунар. значение. Под воздействием мощных объединит. экономич., политич., идеологич. и др. факторов в СССР возникла новая историч. общность людей - советский народ. Существование в рамках единого социалистич. гос-ва множества наций и народностей порождает новые проблемы, к-рые не носят антагонистич. характера и успешно решаются на основе ленинской нац. политики. Дальнейшее сближение наций - объективный историч. процесс, к-рый вредно искусственно форсировать и совершенно недопустимо сдерживать, т. к. в обоих случаях это привело бы к замедлению этого прогрессивного процесса и противоречило бы ген. направлению развития сов. общества, интересам строительства коммунизма.
 Маркс К. и Энгельс Ф., Манифест Коммунистич. партии, Соч., т. 4; M a p к с К., Отчет Ген. Совета IV ежегодному конгрессу Междунар. Товарищества Рабочих, там же, т. 16; его же, Ген. Совет - Федеральному совету Романской Швейцарии, там же; его же, [Письмо] 3. Мейеру и А. Фогту, 9 апр. 1870 г., там же, т. 32; Энгельс Ф., Какое дело рабочему классу до Польши?, там же, т. 16; его ж е, О разложении феодализма и возникновении нац. гос-в, там же, т. 21; Ленин В. И., О нац. и нац.-колон. вопросе, [Сб.], М., 1956; его же, Доклад комиссии по нац. и колон. вопросам, ПСС, т 41; КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций пленумов ЦК, т. 1-2, M., 1970";