Веб-бібліотека

Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство:

Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...

Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Глобальний маркетинг сталого розвитку. Економічні, соціальні і цивілізаційні межі глобалізації і сталий розвиток у XXI столітті. Теоретичні і політичні аспекти сталого розвитку. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку. Концептуальна сутність сталого розвитку. Принципи сталого розвитку. Регіональні аспекти сталого розвитку. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку. Стратегії сталого розвитку: маркетингова оцінка світового досвіду. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування...
Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...
Русинка І.І. Психологія: Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...
Культурологія: українська та зарубіжна культура / За ред. М.М. Заковича: Теоретичні аспекти культури. Культурологічний підхід до аналізу культури. Методологічні засади розуміння культури. Поняття і сутність культури. Основні концепції культури. Морфологія і динаміка культури. Функції культури. Культура і суспільство. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства. "Субкультура" та її функції. Мистецтво як засіб творення особистості. Походження і основні етапи розвитку культури. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Генезис та етапи культурної еволюції. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції. Культура і цивілізація...
Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М: Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...
Ткач О.І. Політологія: Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...
Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...

НАЦИОНАЛЬНО - ОСВОБОДИТЕЛЬНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ

революция, вырастающая из нац.-освободит. движения и направленная на уничтожение иностр. господства и завоевание нац. независимости, ликвидацию нац.-колон. гнёта и эксплуатации, реализацию нацией её права на самоопределение, на создание нац. гос-ва. В нац. движениях докапиталистич. эпохи народности и нац. группы боролись против иноземного ига, отстаивали своё существование. Эпоха капитализма вызвала к жизни массовые, общенар. нац. движения и Н.-о. р. Формирование и консолидация наций, подъём нац. самосознания ведут к резкому обострению противоречий между иностр. поработителями и угнетёнными народами, вовлекают в борьбу против чужеземного господства широкие слои крестьянства и гор. населения. Экономич. основой этого процесса явилось развитие капиталистич. отношений, создание общенац. рынка. Стремление народов, к-рые не имели государственности или были лишены её, создать нац. гос-ва натолкнулось на противодействие эксплуататорских классов господствующих наций. В таком положении оказались, напр.. польский народ, подпавший под иго царской России, Германии и Австро-Венгрии, чехи, словаки, словенцы, хорваты и др., заключённые в "тюрьме народов" - Австро-венг. империи, болгары, сербы, греки и др., насильственно включённые в состав Османской империи, и т. д. Результатом явилось зарождение нац. движений, добивавшихся самоопределения народов. Эти движения имели антифеод., бурж. и бурж.-демократич. характер; их возглавила буржуазия, к-рая и пришла к руководству возникшими нац. гос-вами.
Неравномерность развития капиталистич. отношений обусловила разновременность возникновения нац. движений и развёртывания Н.-о. р. в различных районах мира. 16-18 вв. и 1-я пол. 19 в. были эпохой формирования наций, развития нац. движений и создания нац. гос-в для Европы и Сев. Америки (Нидерландская бурж. революция, Война за независимость в Сев. Америке и т. д.). Во 2-й пол. 19 в. завершилось объединение Германии и Италии, возникли болг., pум., серб. нац. гос-ва. Развернулась борьба чешского, польского, финского народов за независимость. В. И. Ленин характеризовал войны 1789-1871 в Европе как большей частью связанные, "...несомненно, с важнейшим "народным интересом", именно: с могучими, затрагивающими миллионы буржуазно-прогрессивными, национальноосвободительными движениями, с разрушением феодализма, абсолютизма, чужестранного гнета" (ПСС, т. 27, с. 101). Отмечая, что в результате этих нац. движений и войн эпоха Н.-о. р. в Европе по существу завершилась, Ленин допускал, что в определ. условиях в будущем они могут развиться вновь. Это предположение подтвердилось в годы 2-й мировой войны, когда борьба народов Европы против гитлеризма носила в значит. мере и нац.-освободит. характер.
В 20 в. нац. движения и Н.-о. р. развёртываются гл. обр. в Азии, Африке и Лат. Америке, к-рые в течение мн. веков являлись районами экспансии европ. держав, создавших здесь колон. империи. Лат. Америка, освободившись в 19 в. от исп. владычества, попала в зависимость от империалистов США. В кон. 19 - нач. 20 вв., с вступлением капитализма в империалистич. стадию, экспансия империалистич. гос-в приняла невиданный размах и приобрела качественно новый характер. Возникла колон. система империализма. Тенденция к наднац. хоз. сближению народов, подготовленная развитием производит. сил, осуществлялась путём грубого насилия и порабощения народов. Страны Азии, Африки и Лат. Америки стали объектом нац. гнёта и эксплуатации со стороны монополистич. капитала. Н.-о. р. в этих странах являются выражением крайнего обострения противоречий между империализмом и угнетёнными народами.
Но. р. в колониях и зависимых странах в совр. эпоху имеют нек-рые важные особенности. Это не только антифеод., но прежде всего антиимпериалистич. революции, составная часть мирового революц. процесса, активная сила разрушения империализма. Они тесно связаны с борьбой социалистич. сил, объективно являются их союзником. Эпоху Н.-о. р. открыла Великая Окт. социалистич. революция, практически соединившая нац.-освободит. движения угнетавшихся народов с социалистич. революцией. Превращение социализма в мировую систему, дальнейшее углубление и обострение общего кризиса капитализма повлекли за собой победоносные Н.-о. р. в колониях в зависимых странах, произошёл распад колон. системы империализма. Социалистич. система оказывает мощную поддержку нац.-освободит. движению.
Главными движущими силами совр. Н.-о. р. выступают рабочий класс, самый последоват. борец за нац. интересы, социальный прогресс, за доведение революции до конца, и крестьянство, к-рое играет выдающуюся роль в освободит., антиимпериалистич. борьбе. Активную и важную роль в нац.-оснободит. борьбе в странах Азии, Африки и Лат. Америки играют также слои гор. мелкой буржуазии, патриотич. интеллигенция, армия. Им нередко свойственны решит. антиимпериалистич., а также антикапиталистич. настроения, и, как показывает опыт, они способны при наличии определ. условий встать на позиции революц. демократизма. В нац.-освободит. движении участвует, часто возглавляя его, нац. буржуазия. Глубокие экономич. и политич. противоречия с колонизаторами, с иностр. монополиями толкают нац. буржуазию к борьбе против них. В то же время боязнь масс, узкоклассовые интересы питают в её среде тенденции к соглашению с империализмом. Если в прошлом во главе нац. движений, как правило, шла буржуазия и победа революций вела к созданию бурж. гос-ва, то в совр. условиях для рабочего класса и крестьянства в ряде стран возникла возможность возглавить эти движения, обеспечить их завершение созданием гос-ва трудящихся. Эта возможность была реализована в нек-рых освободившихся странах. В тех колон. и зависимых странах, где нац.-освободит. борьбу возглавляют революционнодемократич. силы, создаваемые после победы Н.-о. р. нац. гос-ва идут по пути социалистич. ориентации. В Н.-о. р. эпохи становления капитализма разрыв политич. связей с метрополией в основном обеспечивал дело нац. освобождения. В совр. условиях, когда иностр. монополии сохраняют контроль над экономикой бывших колоний, завоевание политич. независимости не освобождает народы от участи эксплуатируемых наций. Являясь историч. победой народов бывших колоний, создание нац. государственности всё же не решает полностью задач Н.-о. р. Поэтому с крушением колон. системы Н.-о. р. вступили в новый этап - борьбу за экономич. независимость, за глубокие изменения в социальной и экономической жизни, решение насущных задач нац. возрождения. Противоречие между угнетёнными и угнетающими нациями, как правило, выступает в форме противоречия между политически независимыми странами и империализмом. Оно ведёт к дальнейшему углублению революции, к её вступлению в этап коренных социально-экономич. преобразований. Новый этап Н.-о. р. связан с решением вопроса о направлении социально-экономич. развития освободившихся стран. Борьба за нац. освобождение во мн. странах стала практически перерастать в борьбу против эксплуататорских отношений, как феодальных, так и капиталистических. В совр. эпоху капитализм не обеспечивает нац.-независимого развития стран, порвавших с колон. игом. Некапиталистич. путь, развитие в направлении социализма создают наилучшие условия прогресса и отвечают интересам большинства нации.


© 2009-2020  lib.ltd.ua