Веб-бібліотека

Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології:

Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...

Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...

НАБЛЮДЕНИЕ,

преднамеренное и целенаправленное восприятие, обусловленное задачей деятельности. Н. как специфически человеч. акт принципиально отличается от различных форм прослеживания у животных. Исторически Н. развивается как составная часть трудовой операции, включающей в себя установление соответствия продукта труда его запланированному идеальному образу. С усложнением социальной действительности и трудовых операций Н. выделяется в относительно самостоят. аспект деятельности (науч. Н., восприятие информации на приборах, Н. как часть процесса художеств. творчества и т. д.). С развитием науки Н. становится всё более сложным и опосредованным. Осн. требования к науч. Н.- однозначность замысла, система методов Н., объективность, т. е. возможность контроля путём либо повторного Н., либо применения иных методов исследования, напр. эксперимента (в то же время Н. обычно включено в качестве составной части в процедуру эксперимента). На первый план всё больше выступает интерпретация результатов Н., т. к. в современной науке обобщения редко делаются на уровне наблюдаемых фактов, в качестве к-рых могут выступать лишь знаки изучаемых явлений (например, кривая на осциллографе, электроэнцефалограмма и т. д.).
Особую трудность представляет Н. в социальных науках, где результаты Н. в большой мере зависят от личности наблюдателя, его установок и отношения к наблюдаемому. В социологии и социальной психологии в зависимости от положения наблюдателя различают простое (или обычное) Н., когда события регистрируются со стороны, и соучаствующее (или включённое) Н., когда исследователь включается в определ. социальную среду, адаптируется к ней и анализирует события как бы "изнутри". В психологии изучению подвергается сам процесс Н. Установлено, что качество Н. обусловлено в основном отношением к заданию и глубиной его осознания. В психологии в качестве метода исследования применяется самонаблюдение (интроспекция), являющееся частным случаем Н.


© 2009-2020  lib.ltd.ua