Веб-бібліотека

Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка:

Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...

Мышление

- высшая форма человеческой рефлексии, направленной на познание реально существующего мира. Внутреннее, активное стремление проявить свои собственные представления, понятия, воспоминания и т. д. с той целью, чтобы получить необходимую создавшейся ситуации директиву, оформленную в мысль. Форма мысли в стандартных условиях есть ее языковое выражение, т. е. озвученное мышление. В большинстве обыденных случаев мышление порождается ситуацией и это ситуативное мышление, если же оно направлено на реальные предметы, то это конкретное мышление, и лишь когда оно направлено на идеальные предметы или представляемое мысленно, то тогда речь идет об абстрактном мышлении. В научно-философском смысле мышление всегда понятийное, подразделяясь на априорное и апостериорное. Мышление исследуется психологией (психологией мышления), его функции в познании - гносеологией, эпистемологией, его отношение к понятийному - логикой, к бытию - метафизикой, онтологией, его роль в обществе - социологией, его связь с жизнью мыслящего индивида - биологией.


© 2009-2020  lib.ltd.ua