Веб-бібліотека - головна сторінка


Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління:

Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...

Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...
Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Основи стандартизації. Державна система стандартизації України. Загальні відомості про стандартизацію. Основні терміни та їх визначення з стандартизації. Організація роботи зі стандартизації в Україні. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Рада стандартизації. Технічні комітети стандартизації. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації. Об'єкти стандартизації. Стандарти та їх застосування. Порядок розроблення і прийняття, перевірки, внесення змін та перегляду стандартів. Порядок застосування стандартів. Застосування стандартів у технічних регламентах...
Винокурова Л. Е. та ін. Основи охорони праці: Правові та організаційні основи охорони праці. Зміст поняття «охорона праці». Соціально-економічне значення охорони праці. Мета і завдання предмета «Охорона праці». Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою. Основні законодавчі акти з охорони праці. Основні завдання системи стандартів безпеки праці. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Колективний договір, його укладання і виконання. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок та підлітків. Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту...
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Учитель і суспільство. Людина і суспільство. Роль учителя у суспільному розвитку. Функції учителя. Якості учителя-вихователя. Педагогічні вміння учителя-вихователя. Педагогічна майстерність. Предмет і завдання педагогіки. Предмет педагогіки, її категорії. Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Структура педагогічних наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Розвиток і формування особистості. Поняття про розвиток і формування. Біологічне і соціальне у розвитку людини. Акселерація та ретардація. Вікова періодизація дітей. Мета і завдання виховання. Сутність виховання, його мета. Завдання складових виховання. Комплексний підхід до виховання...
Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

МУРАТОВ Павел Павлович

(март 1881, Бобров Воронежской губ. - 5. 02. 1950, Уотерфорд, Ирландия) - писатель, публицист, культуролог. Окончил петербургский Институт путей сообщения (1903). Переехав в Москву, служил а библиотеке Московского ун-та помощником, затем хранителем отдела изящных искусств и классических древностей Румянцевского музея. Печатался с 1906 г. в газ. "Утро России", жури. "Заря", "Старые годы", "Золотое руно", "Аполлон", "Весы" как художественный критик. По эстетическим пристрастиям М. - "классик"; от увлечения постимпрессионизмом ему передался вкус к распознаванию предвечных форм, оценка пластических возможностей фактуры, но не в отвлеченном плане, а применительно к "теплому", "живому". Главной сферой интересов М. стало итал. искусство: кн. очерков "Образы Италии" (М., 1911-1912. Т. 1-2), принесшая автору широкое признание, сделала Италию для рус. символизма мифом и перекрестком культурного смысла. Сила классического итал. искусства обусловлена, по М., синтезом античных и христианских начал, "природной латинской религией", символической активностью, не столько порожденной христианством, сколько освобожденной им и "направленной к цели". Параллельно с изучением итал. искусства у М. обостряется интерес к иконописи. Он принимает участие в организации выставки рус. старины (1913), становится одним из пионеров расчистки икон в Кремлевских соборах, предлагает принципы накопления и систематизации иконографического материала (Древнерусская живопись. М., 1914); написал 4 из 5 вып., посвященных допетровской иконописи, 6 тома изданной И. Э. Грабарем "Истории русской живописи" (М., 1913). Трактуя икону преимущественно эстетически, М. видит в ней единство зап. и вост. начал, а также проявление высшего художественного аристократизма. С нач. 1914 г. М. - редактор журн. "София", затем призывается в действующую армию. Революцию встретил в Севастополе, по возвращении в Москву избирается в президиум Комитета по охране художественных и научных сокровищ России (1918), сотрудничает в антибольшевистских журналах ("Народоправство" и др.). В 1922 г. выехал в командировку за рубеж, откуда не вернулся. Жил в Германии, с 1924 г. - в Риме, с 1927 г. - в Париже. Печатался в осн. органах эмиграции: "Последние новости", "Звено", "Воля России", "Русская мысль", "Современные записки" и др. В Германии опубликовал роман "Эгерия" (1922), во Франции трагикомедии "Приключения Дафниса и Хлои" (1926), "Мавритания" (1927). В 1924 г. изд-во Гржебина выпустило окончательную 3-томную редакцию "Образов Италии". С 1927 г. М. вошел в число сотрудников парижской газ. "Возрождение", занялся политической журналистикой. Резкое неприятие левого крыла эмиграции вызвала его неподписанная ст. "О дедушках и бабушках русской революции" (1931). Перед 2-й мировой войной М. переехал в Англию, последняя работа "Русские военные кампании 1944-1945" (1946) написана им в соавторстве с дублинским коллекционером У. Э. Алленом. М. явился воплощением "эстетизма 1910 года" (Г. В. Иванов). Он мало внимателен к религиозной проблематике, рассматривает русскую идею в контексте обще-зап. опыта. Революция, по его мнению, отбросила Россию в Азию. Н. Н. Берберова назвала италофильски окрашенный символизм М. "не декадентским, вечным". В цикле эссе ("Анти-искусство", 1924; "Искусство и народ", 1924; "Кинематограф", 1925) главной темой М. становится возможность преодоления кризиса культуры. Новую культурологическую ситуацию он называет "пост-Европой" и оценивает ее в плане конфликта между "человеком органическим" и "человеком механическим", искусством и "анти-искусством". Корень кризиса культуры - а утрате искусством чувства "пейзажа" как связующего звена между "рукой" художника и его интеллектом. Критицизм новейших форм художнического самовыражения (экспрессионизм, сюрреализм, театр Мейерхольда) не в состоянии соответствовать душе "народного человека", приведенного в состояние варварства индустриализмом XIX в. Специализация искусства - следствие триумфа науки, или "тирана естества", к-рый форсирует силы природы, добывая энергии и скорости, делающие нереальными параметры данного человеку в его физических ощущениях мира. Уничтожение пластического ("статического") образа, или "выпадение из пейзажа", привело к торжеству в искусстве механических форм знания, неспособных внушать эстетическое наслаждение. По мнению М., ситуация "механического абсурда" парадоксальна. С позиций эстетизма "пост-Европу", памятуя о классическом искусстве, следует ненавидеть; в плане же кипения беспредметной интеллектуальности - отчасти приветствовать. Однако игра интеллекта все же аморальна: перестройка культуры на механический лад неизбежно убивает в творце "народное", ремесленническое начало, притупляет эмоциональность. Оценивая перспективу развития искусства, М. не пессимистичен: параллельно с "анти-искусством" как следствием индустриализма существуют, пусть и в искаженном виде, пласты культуры, способные возродить органические формы творчества. Кинематограф, детективы общедоступны и, несмотря на значительную тривиальность и пошлость, являются вопреки всему способом удовлетворения стихийной эстетической потребности народа. Подобно Г. К. Честертону (эссе "В защиту детективной литературы", 1901), М. склонен видеть в массовой культуре (кинематографе) проявление тяги к морализму и "порядку", а также протест против автоматизма и "хаоса" цивилизации, к-рые внушает элитарное искусство.