Веб-бібліотека - головна сторінка


Макарова О.В. Державні соціальні програми:

Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...

Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...

МУР Джордж Эдвард (1873 - 1958)

- англ. философ-идеалист, представитель неореализма. Критикуя субъективный идеализм, М. противопоставил ему тезис: "Ощущение включает сознание и объект, независимый от сознания . Статус объекта, по М., неясен; его можно рассматривать и как физический объект, и как "чувственное данное , н лишь "здравый смысл заставляет нас признать объективность внешнего мира. Согласно такой философии "здравого смысла , во вселенной существуют материальные объекты и акты сознания, связанные лишь с нек-рыми из материальных тел. Вместе с тем "здравый смысл не исключает возможности того, что мир по своей природе духовен, что существуют божественный разум, акты этого разума и загробная жизнь. Совместно с Расселом и Витгенштейном М. разрабатывал методы логического анализа. Его теория анализа оказала влияние на неопозитивизм ("лингвистический анализ Дж. Райла, А. Уисдома и др.). Этика М. основана на признании добра и зла неопределимыми понятиями. Этические положения раскрывают эмоции говорящего, возбуждают эмоции слушателя или в скрытом виде выражают повеления. Из этого аксиологического интуитивизма М. развились две линии в совр. позитивистской этике: эмотивизм и метаэтика как "анализ этических высказываний . Осн. соч.: "Принципы этики (1903), "Философские исследования (1922), "В защиту здравого смысла (1925), "Некоторые главные проблемы философии (1958).