Веб-бібліотека - головна сторінка


Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції:

Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...

Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...

МОСС Марсель

(10.5.1872, Эпиналь, -10.2. 1950, Париж), франц. этнограф и социолог. Племянник Дюркгейма, его ближайший ученик и наиболее активный участник его школы. В политич. плане - сторонник идей Жореса; участвовал в основании газ. "Юманите", нек-рое время выполнял функции секретаря редакции.
Приверженец теории Дюркгейма в целом, М. в неявной форме подверг пересмотру нек-рые её положения. Он фактически отказывается от резкого антипсихологизма Дюркгейма, стремясь к осуществлению сотрудничества между социологией и психологией. В отличие от Дюркгейма, рассматривавшего человека как двойств, существо, воплощающее и индивидуальную, и доминирующую над ней социальную реальность, М. формулирует понятие о "тотальном" (целостном) человеке в единстве его биологич., психич. и социальных черт. Он в большей степени, чем его учитель, делает акцент на системноструктурном рассмотрении социальных объектов.
Работы М. посвящены гл. обр. исследованию различных сторон жизни архаич. обществ: самая значительная - "Опыт о даре. Форма и основание обмена в архаических обществах" ("Essai sur le don. Forme archaique de 1echange", 1925), в к-рой на большом этнографич. и историч. материале показано, что до развития товарных отношений универсальным средством обмена являются взаимные дары, к-рые, будучи формаль-но добровольными, в действительности строго обязательны. М. выдвинул идею "тотальных социальных фактов", из к-рой вытекает установка на комплексное исследование социальных фактов и выявление наиболее фундаментальных из них в конкретных социальных системах; эти факты являются одновременно экономическими, юридическими, религиозными, эстетическими и т. п. Несмотря на расплывчатость и многозначность этой идеи, она оказала нек-рое влияние на Гурвича и Леви-Строса. М. воспитал много специалистов в области этнологии, фольклористики, индологии, историч. психологии и т. д.