Веб-бібліотека - головна сторінка


Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія:

Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...

Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...
Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1: Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

МОРАЛЬ И ПРАВО

. - Вопрос о соотношении морали и П. занимает одно из ключевых мест в марксистско-ленинском этическом учении. С этим вопросом связана принципиальная проблема о методах воздействия об-ва на человека. Как формы общественного сознания и общественных отношений М. и п. имеют между собой мн, сходного, поскольку выполняют общую социальную функцию: регулируют поведение людей в об-ве. ИМ. и П. представляют собой совокупность относительно устойчивых норм (правил, предписаний), выражающих волю господствующего в об-ве класса, а также в определенной мере - нек-рые общечеловеческие представления о справедливом и должном. Эти нормы имеют всеобщий характер, распространяются (по крайней мере формально) на всех членов об-ва. Несмотря на то что нормы П. носят, за редкими исключениями (т. наз. обычное право) , писаный характер, т. е. официально провозглашаются государством, а нормы М, в основном живут в общественном созна
нии, и М. и П. представляют развернутые системы правил поведения, охватывающие практически всю совокупность общественных .отношений. П. подразделяется на области (уголовное, гражданское, трудовое, брачно-семейное, государственное, международное и т. д.), и нормы каждой из этих отраслей принято сводить в своды законов (кодексы). М., в свою очередь, включает разделы, регулирующие ту или иную сферу общественных отношений (Труда нравственность. Профессиональная этика. Быта нравственность, Врач но-семейная мораль), хотя здесь разграничение не столь четко выражено. Самое .важное различие между М. и п. касается способа, каким они регулируют поведение людей. Исполнение норм П. обеспечивается при необходимости мерами принуждения (административными, уголовными и экономическими санкциями) с помощью специального аппарата правосудия, к-рое осуществляется должностными лицами. Требования М. поддерживаются силой общепринятых обычаев, общественного мнения или личной убежденностью индивидов. Моральная санкция осуществляется, т. обр., мерами духовного воздействия, причем не отдельными людьми, наделенными к.-л. особыми полномочиями, а всем коллективом, социальной группой, об-вом в целом. Большая часть общественных отношений регулируется одновременно нормами как П., так и М. Возникающие иногда несоответствия между требованиями закона и нравственности в подавляющем большинстве случаев связаны не с различиями М. и п., как таковых, а с противоречиями внутри самих этих форм общественного контроля (между законодательством и его практическим осуществлением, между нормами общечеловеческой и классовой М., между требованиями об-ва и личной совести). Условия для преодоления противоречий между М. и п. создаются в ходе коммунистического строительства, по мере того как М. и п. постепенно утрачивают классовый характер, становятся общенародными. Этому процессу способствует в решающей мере то обстоятельство, что соблюдение нравственных принципов становится при социализме непременным законом политики и деятельности государства, а П. начинает все шире осуществляться силой общественного воздействия. Однако и в социалистическом об-ве М. и п. не совпадают полностью. Так, хотя в принципе всякий антиобщественный поступок заслуживает морального осуждения, далеко не все из них караются мерами уголовного наказания. Процесс сближения и в конечном счете слияния М, и п. в форму общественного сознания, к-рая будет регулировать поведение людей и общественный порядок, носит длительный и сложный характер; завершение этого процесса связано с полным построением коммунизма, отмиранием государства и заменой его коммунистическим общественным самоуправлением.