Веб-бібліотека

Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства:

Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...

Муромцева Ю.І. Демографія: Демографія. Предмет і методи дослідження. Об'єкт і предмет демографії. Методологічні засади демографії. Міжпредметні зв'язки демографії. Джерела даних про населення і демографічні процеси. Переписи населення. Вибіркові обстеження населення. Поточний статистичний облік населення. Чисельність населення та його склад. Абсолютна чисельність населення. Середня (середньорічна) чисельність населення. Статево вікова структура населення. Шлюбно-сімейна структура населення. Динаміка чисельності та складу населення України. Смертність і тривалість життя населення. Епідеміологічний перехід. Показники рівнів і структури смертності. Динаміка смертності й очікуваної тривалості життя в Україні. Народжуваність і репродуктивна поведінка...

МОДУС ПОНЕНДО ТОЛЛЕНС

(лат. modus ponendo tollens)
- термин средневековой логики, обозначающий следующие схемы рассуждения:
Либо A, либо В; А.
и
Либо A, либо В; В.
Неверно В.
Неверно A.
Здесь A и В - некоторые высказывания; "либо A, либо В" и "A" - посылки; "неверно, что B" ("не-В") - заключение; горизонтальная черта стоит вместо слова "следовательно". Другая запись:
Либо A, либо В. А. Следовательно, не-В. Либо A, либо В. В. Следовательно, не-А.
Посредством этих схем от утверждения двух взаимоисключающих альтернатив и установления того, какая из них имеет место, осуществляется переход к отрицанию второй альтернативы: либо первое, либо второе, но не оба вместе; есть первое, значит, второго нет. Напр.:
Достоевский родился либо в Москве, либо в Петербурге.
Он родился в Москве.______
Неверно, что Достоевский родился в Петербурге.
Дизъюнкция, входящая в М. п. т., является исключающей, она означает: истинно первое или истинно второе, но не оба вместе. Такое же рассуждение, но с неисключающей дизъюнкцией (первое или второе, но возможно, что и первое, и второе), логически неправильно. От истинных посылок оно может вести к ложному заключению. Напр.:
На Южном полюсе был Амундсен или был Скотт.
На Южном полюсе был Амундсен.
Неверно, что там был Скотт.
Обе посылки истинны: и Амундсен, и Скотт достигли Южного полюса, заключение же ложно. Правильным является умозаключение:
На Южном полюсе первым был Амундсен или Скотт.
На этом полюсе первым был Амундсен._______
Неверно, что там первым был Скотт.


© 2009-2020  lib.ltd.ua