Веб-бібліотека - головна сторінка


Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів:

Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...

Мозгова Н. Г. Логіка: Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...
Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури XIX - початку XX століття: Естетика і поетика романтизму. Німецький романтизм Е.Т.А.Гофман. Г.Гейне. Англійський романтизм. Дж.Г.Байрон. П.Б.Шеллі. В.Скотт - засновник жанру історичного роману. Французький романтизм. В.Гюго. Жорж Санд - письменниця-феміністка. Американський романтизм В.Ірвінг. Ф.Купер. Н.Готорн. Детективна література. Е.По. А.Конан-Дойл. Польський романтизм. Адам Міцкевич. Критичний реалізм. Проспер Меріме. Французький реалістичний роман XIX ст. Ф. Стендаль. Творчість Оноре де Бальзака. Творчість Гюстава Флобера. Англійський реалістичний роман. Чарльз Діккенс. Художній світ В.Теккерея. Американська поезія трансценденталізму. У.Уїтмен. Ш.Бодлер - предтеча символізму...
Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія: Загальна геологія. Основні відомості про Землю. Сучасні уявлення про Землю. Земля - планета Сонячної системи. Походження Землі. Будова й фізичні властивості Землі. Мінерали - складова земної кори. Хімічний склад земної кори. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі. Діагностичні ознаки мінералів. Найпоширеніші мінерали. Процеси зовнішньої і внутрішньої геодинаміки. Магматизм. Магма й утворення магматичних порід. Інтрузивний магматизм. Ефузивний магматизм. Класифікація магматичних гірських порід. Вивітрювання порід (гіпергенез). Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Продукти вивітрювання. Робота вітру. Вітри й вітрові процеси. Руйнівна робота вітру. Транспортна діяльність вітру. Акумулятивна робота вітру...

МОДАЛЬНОСТИ

- система атрибутов воспроизводственной деятельности субъекта, а также всех его аспектов; мышления, культуры, (форм деятельности. М. - определенный аспект субъектно- субъектных/ субъектнообъектных/ отношений. М. составляют дуальную оппозицию, полюса которой находятся в состоянии амбивалентности, что превращает М. в процесс преодоления противоречий между этими полюсами.
1. Субъектная М. - способность субъекта воспроизводить свои цели, ценности, потребности, которые всегда фиксированы, записаны в сознании, в культуре. Их содержание - результат организованного концентрированного в процессе всей прошлой воспроизводственной деятельности опыта. Этот прошлый опыт постоянно осваивается субъектом, т. е. превращается из накопленного культурного богатства, запечатленного в знаках, текстах, вещах, отношениях и т. д., в содержание сознания и деятельности. Это процесс совпадает со становлением определенности субъекта, содержанием его воспроизводственных функций. Через субъектную М.
может рассматриваться вся реальность, любой ее элемент, но в ракурсе потребностей, целей, ценностей субъекта.
2. Предметная М. - способность субъекта воспроизводить объективное содержание реальности, выступающее как объективное знание, как предметное содержание воспроизводства. Предметная М. - результат освоения субъектом внекультурной реальности, превращение ее в содержание сознания и деятельности. Тем самым субъект приобретает способность воспроизводить саму реальность, выступающую как условия, средство, как среда, как природные и социальные процессы, социальные отношения. Через предметную реальность можно рассматривать мир в целом, все его явления, но взятые в ракурсе объекта.
3. Полярная противоположность этих модальностей означает, что в любой точке жизнедеятельности субъекта между ними неизбежно возникает противоречие, так как "субъективность по своей организации противоположна способу организации вещи" (Ватин И.В. Человеческая субъективность.
Ростов-на-Дону. 1984.
С. 45). Это дезорганизует воспроизводство, принятие решений, мысли, культуру субъекта как социальную реальность. Отсюда необходимость детективной М., т. е. способности субъекта постоянно преодолевать противоречия между этими М., постоянно находить меру, точку пересечения между ними. что требует их целостного развития, т. е. углубления потребностей, ценностей, целей, например, потребностей в квалифицированной творческой деятельности, углубления и расширения предметных знаний и т. д.
Это открывает возможность находить точку пересечения между модальностями в процессе постоянного их выхода за исторически сложившиеся рамки, в процессе критики их исторически сложившегося содержания. Именно здесь раскрывается творческая рефлективная сущность человека.
Существование М. позволяет анализировать формы человеческой деятельности, формы культуры и сознания с точки зрения их воспроизводственного содержания. Анализ той или иной функции культуры не сводится к ее отождествлению с модальностью, но должен выявить лежащую в ее конкретно-исторической форме структуру М., выявить ведущую М. Например, наука в свете М. может рассматриваться как форма культуры, нацеленная преимущественно на предметность. То обстоятельство, что эта тенденция никогда не достигает абсолюта, не вытесняет полностью другие модальности, не дает основания для отрицания науки как специфической формы культуры. Это относится и к другим формам культуры, включая идеологию, религию, право и т. д. Этот анализ структуры модальностей включает также и то, в какой степени модальности вышли за рамки синкретизма, т. е. в какой степени и они вычленились из нерасчлененного целого. Например, в мифе модальности еще не выделились из целого. Еще одну систему модальностей можно видеть в системе категорий: условие, средство, цель.