Веб-бібліотека - головна сторінка


Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні:

Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...

Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...
Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...
Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури XIX - початку XX століття: Естетика і поетика романтизму. Німецький романтизм Е.Т.А.Гофман. Г.Гейне. Англійський романтизм. Дж.Г.Байрон. П.Б.Шеллі. В.Скотт - засновник жанру історичного роману. Французький романтизм. В.Гюго. Жорж Санд - письменниця-феміністка. Американський романтизм В.Ірвінг. Ф.Купер. Н.Готорн. Детективна література. Е.По. А.Конан-Дойл. Польський романтизм. Адам Міцкевич. Критичний реалізм. Проспер Меріме. Французький реалістичний роман XIX ст. Ф. Стендаль. Творчість Оноре де Бальзака. Творчість Гюстава Флобера. Англійський реалістичний роман. Чарльз Діккенс. Художній світ В.Теккерея. Американська поезія трансценденталізму. У.Уїтмен. Ш.Бодлер - предтеча символізму...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...

МИЗЕС (MISES) Людвиг фон

(1881-1973) - австр.-амер. экономист, политический философ, автор работ по методологии и эпистемологии экономической теории. Род. в Лемберге (Львове) в состоятельной еврейск. семье. Окончил Венский ун-т, где специализировался по экономике в духе немецкой исторической школы в политической экономии. Однако изучив в начале века труды К. Менгера, основателя австрийской школы экономики, М. стал ее радикальным последователем до конца жизни, одним из главных, наряду с Хайеком, представителем "неоавстрийской" школы. С 1909 работал в Венской торговой палате, в 1927 вместе с Хайеком основал Австрийский институт экономических исследований. С 1920 по 1934 вел научный семинар, среди участников которого были экономисты Хайек, Ф. Махлуп, математик К. Менгер (сын экономиста), социолог-феноменолог Шюц и др. В 1934 М. эмигрировал в Швейцарию, где был проф. Женевского ун-та, в 1940 - в США, работал там в экономических учреждениях и преподавал в Нью-Йоркском ун-те до 87-летнего возраста. Основные экономические работы М. относятся к теории денег, механизмам образования цен, теории циклов предпринимательской деятельности. По исходным установкам экономические, философско-политические и методологические взгляды М. отличались единством и бескомпромиссной последовательностью. Это радикальный политический либерализм, "радикальный априоризм" и радикальный методологический индивидуализм. Под впечатлением от революций 1917-18 годов в России, Баварии и Венгрии и роста социалистических настроений М. стал непримиримым защитником идей либерализма, критиком социализма, а затем национал-социализма и противником вмешательства государства в экономическую жизнь (интервенционализма). В основе его критики социализма как экономической системы лежит идея о том, что в отсутствии рынка и рыночного механизма образования цен становится невозможным экономический расчет. (Эту идею обосновал также русский экономист Б.Д. Бруцкус в работе "Социалистическое хозяйство", опубликованной в журнале "Экономист" в 1921-22. Есть данные, что М. был знаком с идеями Бруцкуса.) Поэтому неизбежным следствием внедрения планового, безрыночного хозяйства становится "запланированный хаос", дезорганизация производства и распределения ("Социализм" (1922, рус. пер. 1995), "Либерализм" (1929), "Запланированный хаос" (1949)).
Наряду с критикой социально-политического "коллективизма" М. критиковал "методологический коллективизм", гипостазирующий холистские понятия "общество", "государство", "нация" и т.п. в социальном и экономическом анализе. Он выступал в защиту крайнего "методологического индивидуализма", исходящего из того, что индивид, как далее неразложимый атом, является основой и точкой отсчета для исследования человеческих действий и их результатов. "Индивидуализм, выступающий в качестве принципиальной основы философского, праксеологического и исторического анализа человеческого поведения, предполагает, что источник всякого действия может быть сведен к конкретным индивидам" ("О некоторых распространенных заблуждениях по поводу предмета и метода экономической науки" // "THESIS". 1994, № 4, с. 212). Такая установка была связана у М. со своеобразным пониманием природы экономической теории. В книге "Человеческое действие" (1949), которую он считал своей главной работой, экономика трактуется у него как "ветвь праксеологии" - априорной науки о человеческих действиях. Первичные постулаты экономической теории, по М., не имеют эмпирического происхождения, но выявляются в логическом самоанализе и затем служат базисом для Дедуктивных построений. Этот "радикальный априоризм" и антиэмпиризм М. вызывал наибольшую критику со стороны других экономистов.
И.В. Филатов
Бюрократия. Запланированный хаос. Антикапиталистическая ментальность. М., 1993; Theory and History. New Haven, 1957; Ultimate Foundation of Economic Science. Princeton, 1962.