Веб-бібліотека - головна сторінка


Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів:

Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...
Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: Філософсько-освітні та психолого-педагогічні засади методики викладання української літератури в старшій школі. Методика викладання української літератури як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна, її парадигматика і систематизовані курси (друга половина XX ст). Діалогічний та екзистенціальний аспекти психолого-педагогічних засад викладання української літератури в школі. Рівні спілкування та їх практичне застосування в шкільному викладанні літератури. Рання юність як етап літературного розвитку школярів. Діалогізм та проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури в школі. Психологічно-літературознавче дослідження художнього тексту...

Мистика

Я уверен, что когда мистики противопоставляют "реальность" и "видимость", слово "реальность" имеет не логическое, а эмоциональное значение: оно обозначает то, что в некотором смысле важно. Когда говорят, что время "нереально", обычно имеют в виду, что в некотором смысле и в некоторых случаях важно представлять себе универсум как целое, подобно тому как Творец, если бы Он существовал, должен был бы представлять его, когда решил его создать. При таком понимании весь ход развития оказывается внутри единого завершенного целого: прошлое, настоящее и будущее существуют в некотором смысле вместе, и настоящее не обладает той исключительной реальностью, которую оно имеет при нашем обычном способе понимания мира. Если принять такую интерпретацию, мистика выражает эмоцию, а не факт; она ничего не утверждает и, следовательно, не может быть ни подтверждена, ни опровергнута наукой. То обстоятельство, что мистики все-таки выдвигают суждения, объясняется их неспособностью отделить эмоциональную значимость от научной обоснованности. Не следует, конечно, ожидать, что мистики примут эту точку зрения, но, насколько я могу судить, только она, допуская в некоторой степени их правоту, вместе с тем приемлема для научного ума.
После того, как Сократ объяснил, что существует идея блага, но не существует идеи волос, слякоти или грязи, Парменид советует ему "не презирать даже самые жалкие вещи", и этот совет свидетельствует о подлинно научном складе ума. Именно с этим беспристрастным складом ума должна сочетаться способность проникновения в высшую реальность и скрытое благо, чтобы философия могла реализовать свои наиболее глубокие возможности. И именно отсутствие такого сочетания сделало большую часть идеалистической философии слабой, мелкой и безжизненной. Наши идеалы могут быть плодотворными только в тесном единстве с миром; в разрыве с миром они пусты. Но единство с миром недостижимо для идеала, который боится фактов или заранее требует, чтобы мир ему соответствовал.
О реальности или нереальности мира мистиков я не знаю ничего. У меня нет желания ни отрицать его, ни даже заявлять, что озарение, обнаруживающее его, не является подлинным озарением. Все, что я хочу утверждать - и здесь научная установка становится императивом - это то, что озарение без проверки и без опоры является недостаточной гарантией истины, несмотря на тот факт, что многие из наиболее важных истин были вначале подсказаны им. [В самом деле - лишь совпадающее до мелочей групповое озарение можно считать восприятием, а не чистой галлюцинацией мозга. Это про "истины", данные откровением. Если же открыт некий физический закон - то он может быть экспериментально проверен; до тех пор это "догадка". А.Б.]