Веб-бібліотека - головна сторінка


Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань:

Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...
Усі українські письменники / Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева: Анатолій Дімаров. Богдан-Ігор Антонич. Валер'ян Підмогильний. Василь Барка. Василь Стус. Василь Симоненко. Володимир Сосюра. Іван Нечуй-Левицький. Іван Франко. Василь Королів-Старий. Леся Українка. Максим Рильський. Олександр Олесь. Олесь Гончар. Ольга Кобилянська. Павло Тичина. Панас Мирний. Улас Самчук. Валерій Шевчук. Володимир Винниченко. Григір Тютюнник. Григорій Квітка-Основ'яненко. Григорій Косинка. Григорій Сковорода. Іван Багряний. Іван Карпенко-Карий. Іван Котляревський. Леонід Глібов. Ліна Костенко. Микола Куліш. Микола Хвильовий. Михайло Коцюбинський. Михайло Старицький. Олександр Довженко. Остап Вишня. Тарас Шевченко. Українське шестидесятництво. Андрій Малишко. Борис Грінченко...
Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги: Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...

МИНЦЗЯ

(кит., букв.- школа имён), одна из шести филос. школ Др. Китая, называемая также школой логиков, софистов, или диалектиков ("спорщиков"). Занималась проблемами связи "имён" (мин) и "действительности" (ши), соотношений между понятиями (именами объектов) и самими объектами, условности имён-понятий (в отличие от др. школ, проблемы эти были для М. центральным, если не единств. предметом их деятельности). Представители М. славились умением спорить, прибегая при этом к помощи парадоксальных утверждений ("у курицы три ноги", "огонь не горяч", "только сегодня отправившись в Юе, туда я давно уже прибыл" и т. п.). К нач. н. э. были известны семь произв. школы М., до нас дошли только три: "Дэн Си-цзы" ("Трактат учителя Дэн Си"), "Инь Вэнь-цзы" ("Трактат учителя Инь Вэня") и "Гунсунь Лун-цзы" ("Трактат учителя Гунсунь Луна"). Однако первые два считаются более поздней подделкой, от последнего же сохранилось лишь 6 глав из 14, но и их подлинность различными учёными оценивается по-разному. Важнейшим источником сведений о М. являются записи в трактатах "Чжуан-цзы", "Сюнь-цзы", "Хань Фэй-цзы" и др.
Наиболее видными представителями М. были Хуэй Ши (ок. 370 - ок. 310 до н. э.) и Гунсунь Лун (ок. 320- ок. 250 до н. э.). Хуэй Ши представлял то из двух осн. направлений М., к-рое делало упор на общность, единство ("великое единство" и "малое единство") тьмы вещей, считало различия между ними условными, относительными и указывало на непрерывную подвижность, изменчивость явлений и вещей: "небо и земля (одинаково) низки, горы и болота (одинаково) ровны", "солнце, только что достигшее зенита, уже находится в закате; вещь, только что родившаяся, уже умирает", "всеобщую любовь (следует распространить) на всю тьму вещей, ибо небо и земля (представляют собой) одно тело".
Представитель второго направления М. Гунсунь Лун прежде всего подчёркивал различия тьмы вещей, разделяя её общность на отд. элементы. При этом он отрывал частное от общего, имя-понятие от реального объекта, считая, что первое существует самостоятельно по отношению к другому, и абсолютизировал роль качеств. признаков вещей и явлений. Его знаменитые изречения: "белая лошадь - не лошадь", "два не содержит единицы", "только разделение по-настоящему неделимо и подлинно в Поднебесной", "тень летящей птицы не движется" и др. Наряду с поздними монетами (см. Моизм) философы М. внесли значит. вклад в разработку проблем логики.