Веб-бібліотека - головна сторінка


Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн:

Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...

Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Виникнення релігії. предмет, об'єкт і структура релігієзнавства. релігії народів Дворіччя. Релігія Стародавнього Єгипту. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Зороастризм. Іудаїзм. Релігії Стародавньої Індії. Індуїзм. Буддизм. Релігія в Стародавньому Китаї. Релігія в Японії. Релігія античного світу. Походження християнства. Православ'я. Католицизм. Протестантизм. Іслам. Нетрадиційні релігії. Секулярні вчення релігійного характеру...
Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...

МИН БЯНЬ

(кит. - различение имен, спор об именах) - принятое в китайской историко-философской науке обобщающее название тех направлений в древнекитайской философской мысли, которые затрагивали проблему соотношения "имен и реалий" (мин - ши), в т. ч. ее логико-грамматические аспекты. Восходит к обозначениям западной логики в китайской литературе 19 в.: мин сюэ ("наука об именах") и бянь сюэ ("наука о различении", "наука о рассуждении", "наука о споре"). Эти термины отразили восприятие инокультурного феномена через призму китайской интеллектуальной традиции, отсутствие в последней развитого аналога формальной логики западного типа (см. Сян шу чаев сюэ) и неотделе нность древнекитайской логической проблематики от эристики. Бином "мин сюэ" основан на традиционной категории "мин" ("имя"), близкой западной категории "понятие"; его ближайший коррелят - ши ("реалия", "действительность"; см. Сюй - ши). Термину "бянь" ("различение", "спор") дал определение конфуцианец Сюнь-цзы: "то же, что рассуждение (шо), применяется с тем, чтобы не было расхождений между реалией и именем, дабы уяснить путь движения и покоя" ("Сюнь-цзы", гл. 22). Комментатор трактата "Мо-цзы" Лу Шэн (2 в.) назвал каноническую часть этого памятника "Mo бянь" ("Моисты-спорщики"), имея в виду специфическую проблематику школы мо ца. Ее основатель Mo Да поставил проблему "мин - ши" и интерпретировал ее как возможность идентификации того, что относится к плану "имен", с тем, что принадлежит сфере "реалий": напр., слепцу известны слова "белое" и "черное", но он не может выбрать предмет нужного цвета. Для поздних моистов (4 - 3 вв. до н. э.) и мин щя проблема "имен и реалий" стала одной из центральных.
Поздние моисты развили тезис Мо Ди о "выборе реалий посредством имен", интерпретировав его как "использование имен для выдвижения реалий", т. е. уподобления "реалии" тому, что имеет те же свойства, что и уподобляемая "реалия". Поскольку то, чему уподобляется "реалия", имеет "имя", то оно и становится средством "выдвижения" соответствующей "реалии" для конкретной цели. Моисты предложили классификацию "имен" по степени обобщения "реалии": да мин ("всеобщее имя", "распространенное имя", "неограниченное имя"), лэй мин ("родовое имя"), сы мин ("частное имя"). Понятие "да мин" они определяли как "имя, [относящееся ко всем] наличным реалиям, [с которыми] имеешь дело", напр., "вещь". "Родовое имя" подразумевает "некоторый ряд реалий, требующий для правдивого [выражения их существа одного] имени", напр., "лошадь". "Частное имя" - такое, которое "непосредственно исходит из данной реалии", т. е. предельно конкретное единичное явление (напр., имя собственное) . Некоторые современные исследователи отождествляют "всеобщие имена" с категориями, "родовые имена" - с общими терминами (именами нарицательными), "частные имена" - с единичными терминами. По другой версии, "родовые имена" как классы (обозначения сходных вещей) противостоят "всеобщему имени", не учитывающему принцип сходства. В школе мин цзя направление, представленное Хуэй Ши, акцентировало относительность "имен", изменчивость их связи с "реалиями", тогда как школа Гунсунь Луна абсолютизировала связь "имени" с единичной "реалией".
Сюнь-цзы в русле конфуцианской проблемы "различения имен" (см. Чжэнмин) определил основное назначение "имен": как выражение "сходства и различий" вещей и явлений. Он также предложил классификацию "имен" по степени обобщения свойств вещей: дань мин ("единичные имена") и цзянь мин ("сложные имена") служат для обозначения конкретных вещей; если "имена" этих двух видов не исключают друг друга, то вместо них может применяться гун мин ("общее имя"). Наивысшую степень обобщения выражает да гун мин ("большое общее имя"), напр. "вещь". Между "общими" и "большими общими именами" помещена категория бе мин ("различительные имена", "отдельные имена"); высшая ступень их обобщения - да бе мин ("большие общие имена"). Согласно Сюнь-цзы, "имена" "устанавливаются людьми по договоренности", В синологической литературе некоторые квалификации "имен", предложенные Сюнь-цзы, иногдаотождествляются с моистскими: "общее имя" с "частным именем", "большое общее имя" - с "всеобщим именем", "большие различительные имена" - с "родовыми".
Логические аспекты соотношения проблемы "имен и реалий" после Сюнь-цзы вышли из круга интересов китайских мыслителей. Легист Хань Фэй (3 в. до н. э.) полагал, что "имена и реалии взаимно поддерживают и тем обеспечивают становление друг друга" ("Хань Фэй-цзы", гл. 4); принципом соответствия "имен и реалий" следует руководствоваться для того, чтобы "определять истину и ложь, привлекая доказательства для проверки речей и слов". Создатель имперской конфуцианской доктрины Дун Чжуншу истолковал "имена" как выражение древними "совершенномудрыми" (см. Шэн) "небесного смысла" мироздания. "Имена рождены истиной" (см. Чжэнь) через "совершенномудрых", так что "каждое дело следует имени, а каждое имя следует Небу". Впоследствии в конфуцианстве проблема соотношения "имен и реалий" отошла на периферийные позиции. Известную популярность получила точка зрения Сюй Ганя (2 в.) относительно подчиненности "имен" их источнику - "реалиям". Лю Чжоу (5 в.) использовал положение о производности "имен" от "реалий" для интерпретации тезиса Конфуция о "выправлении имен": данный процесс означает "изменение реалий посредством имен", с тем чтобы "не позволить именам пагубно воздействовать на реалии, которые скрыты в именах". В 3 - 5 вв. в рамках проблемы "имен и реалий" был поднят вопрос о взаимодействии "имен" и структурообразующих "принципов" мироздания (см. Ли - принцип). В 17 в. Ван Фучжи разделил "познание реалий" и "познание имен": они лишь в комплексе обеспечивают знание, представая в роли процессов, аналогичных индукции и дедукции.
Лит.: Титаренко М. Л. Древнекитайский философ Мо Ди, его школа и учение. М., 1985; Крушинский А. А. Имена и реалии в древнекитайской логике и методологии (обзор). - В сб.: Современные историконаучные исследования: наука в традиционном Китае. М., 1987.
А. Г. Юркевич