Веб-бібліотека - головна сторінка


Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа:

Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...

Буров Є. Комп'ютерні мережі: Протоколи комп'ютерних мереж. Історія розвитку та класифікація комп'ютерних мереж. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж. Різновиди комп'ютерних мереж. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах. Архітектурні принципи побудови комп'ютерних мереж. Головні означення та поняття. Головні функції протоколу N-рівня. Стандарт 7498 ISO. Методи комутації. Середовища передавання даних. Середовища передавання у комп'ютерних мережах. Електромагнітне випромінювання та електромагнітна невразливість. Завади. Сигнали та коди комп'ютерних мереж. Структурна схема ланки передавання даних. Форми передавання даних у каналах KM. Синхронізація. Пристрій спряження...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...
Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...
Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...
Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...

МИХАЙЛОВСКИЙ Николай Константинович

(15 (27). 11. 1842, г. Мещовск Калужской губ. - 28. 01 (10. 02). 1904, Петербург) - публицист, литературный критик, социолог. Учился в Петербургском ин-те горных инженеров; с 1868 г. - ведущий сотрудник, а затем соредактор журн. "Отечественные записки", фактически являвшегося рупором легального народничества; с нач. 90-х гг. до конца жизни - соредактор журн. "Русское богатство", идейного выразителя влиятельного либерального направления легального народничества, сочетавшего идеалы аграрного социализма с либеральными требованиями конституционных форм, гражданских свобод и прав личности. Будучи по преимуществу легальным публицистом-критиком, М. тем не менее поддерживал контакты с революционно-народническими кругами: с кон. 70-х гг. - с народовольцами, участвуя в их органе "Народная воля", в конце жизни - с эсерами. Отношение М. к философии отражает общий факт снижения ее значимости в народническом движении по сравнению с предшествующим ему просветительским движением 40-60-х гг. XIX в. В этой сфере М. - по большей части популяризатор. Главной для его антропоцентрической философской концепции была антиметафизическая установка, убеждение в несостоятельности любых, будь то материалистических или идеалистических, учений о безусловной сущности, лежащей за пределами опыта и наблюдения. "Реальный мир", по М., не тождествен бытию вообще. Центром Вселенной и мерой вещей является человек. К проблеме . познания сущности мира М. безразличен, отдавая дань феноменализму и агностицизму И. Канта и позитивизму О. Конта. В духе своего антропоцентризма он доказывал, что нет абсолютной истины, но есть только истина для человека, что критерий истины следует искать в удовлетворении познавательных потребностей человеческой природы. Но это не значит, что истина имеет сугубо субъективный характер. М. не мыслит теорию без фактической почвы, призывает безбоязненно смотреть в глаза действительности и ее отражению "правде-истине", "правде объективной". В то же время он ратует и за ценностно-оценочное отношение к этой истине, трактуя ее как "правду-справедливость", "правду субъективную". Гносеологическая концепция М. - своеобразная разновидность идеал-реализма с его идеями активизма познающего субъекта и зависимости познания от общественных структур, а также его уступками агностицизму. Гораздо более самобытен М. в области социологии. Будучи приверженцем этико-социологической школы, продолжателем т. наз. субъективного метода Лаврова, М. обличал объективизм "органической теории" Г. Спенсера и социал-дарвинизма, а также пассивно-созерцательные мотивы в философии истории Плеханова, что давало ему также повод для критики "фатализма" и "крайнего детерминизма" марксистской теории. Не отрицая законосообразности общественного развития и признавая, в частности, определенную правоту исторического материализма, толкуемого как материализм "экономический", М. подчеркивал, однако, в первую очередь активную роль личности в истории, ее моральную позицию, способность противостоять стихийным силам исторического процесса, присущую ей способность свободного выбора деятельности. Развитие личности ("неделимого"), живущей полной и всесторонней жизнью, по М., высший критерий общественного прогресса, суть к-рого усматривалась им в постепенном приближении к целостности личностей, к возможно более полному и всестороннему разделению физиологического труда между органами отдельного человека и возможно меньшему общественному разделению труда между людьми. Концепция разделения и антагонистичности физиологического и общественного труда увязана у М. с идеями простой и сложной кооперации. К последней, основанной на разделении труда, М. относил буржуазное об-во, противопоставлял ему простую кооперацию эпохи первобытного коммунизма. На этом основании он полагал, что рус. крестьянская община, уступая капиталистическому Западу по степени развития, стоит выше по типу развития и поэтому ближе к социализму как идеалу будущего. Взаимоотношение личности с об-вом М. представлял как ее борьбу за свою индивидуальность, считая допустимым отказ от совершенствования об-ва, если оно мешает развитию личности. Под влиянием неадекватных оценок Плеханова в отечественной литературе возникло недостаточно объективное толкование учения М. о "героях" и "толпе", неправомерно сведенного к философско-исторической идее пассивной, инертной толпы, приводимой в движение критически мыслящими единицами - героями. На самом деле оно представляет собой социально-психологическую концепцию (перекликающуюся частично с идеями Г. Тарда и Г. Лебона, но сформулированную независимо от них) стадности, табунного поведения человеческой толпы, увлекаемой по законам подражания не обязательно великой личностью, "героем", но часто просто полоумными чудаками, честолюбивыми самозванцами, авантюристами, шарлатанами и заведомыми злодеями. В 70-80-х гг. М. не без основания слыл первым литературным критиком. В этой области он продолжал просветительскую традицию 60-х гг., в версии Чернышевского и Добролюбова, согласно к-рой литература - это не сфера "чистого искусства", но орудие, служащее об-ву, поскольку она отражает его многообразную жизнь и выносит приговор социальным явлениям. Вместе с тем М. - активный противник утилитарных и нигилистических литературно-критических взглядов, выразителем к-рых был Писарев. М. относится к тем публицистам и мыслителям, к-рые пользовались большой популярностью не только в кругу своих идейных единомышленников, но и в др. общественных течениях. К 150-ле-тию М., отмечавшемуся в 1992 г., отечественная историография сумела преодолеть отрицательное отношение к его идейному наследию, имеющее своим истоком жесткую, а порой бескомпромиссную идейную борьбу, развернувшуюся в кон. XIX - нач. XX в. между рус. марксистами и народниками.