Веб-бібліотека - головна сторінка


Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи:

Загальні засади педагогіки вищої школи. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Педагогіка вищої школи як наука. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі. Логіка і методика педагогічного дослідження. Сутність, категорії, принципи і етапи педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження. Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання. Загальна характеристика і класифікація студентів вищого навчального закладу. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців. Викладач вищого навчального закладу. Педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу...

Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...
Основи психології / За ред. О. В. Киричука: Природа психічного та принципи побудови системи психологічних знань. Поняття про психіку. Предмет психології як науки. Психіка людини як предмет інтересу і наукового вивчення. Історія питання. Душа в реаліях та міфах. З історії науки про психічне. Проблема природи психіки у вітчизняній психології. Умовний рефлекс, що примирив психологію з фізіологією. Вивчення мозку і психіки у вітчизняній психології. Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема. Суб'єктивний та об'єктивний аспекти психічного. Предмет психології на сучасному етапі її розвитку. Предмет сучасної психології як об'єкт наукової саморефлексії. Психічне як мета, засіб і самоцінне для суб'єкта...
Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...

МИХАЙЛОВСКИЙ Николай Константинович

(1842 - 1904) - рус. утопический социалист, социолог, публицист, литературный критик, идеолог народничества (крестьянской демократии). Основа его общественно-политических и эстетических воззрений - социологическая теория сложилась под значительным влиянием позитивной философии Конта. объективизм к-рого М. пытался оплодотворить особым нравственным началом, опиравшимся на т. наз. субъективный метод. Гл. смысл последнего состоял в выделении биологически присущей человеку способности сопереживать себе подобным, сочувствовать др. человеку или сообществу людей. Исходя из субъективного метода, М. вводил в теорию человеческую активную деятельность, способную противостоять законам объективного развития и видоизменять характер общественных отношений. Эти воззрения пронизывали и эстетические взгляды М., в к-рых главенствовала идея отражения иск-вом правды жизни. М. разделял правду на правду-истину (т. е. объективно существующие реальности) и правду-справедливость (т. е. субъективную оценку истины с высоконравственной т. зр.). С такой постановкой вопроса полностью перекликалась характеристика М. худож. лит-ры как служительницы истины и справедливости, располагающей широкими возможностями воздействия на людей. Подобно своим предшественникам из демократического лагеря, М. отрицал т. наз. "чистое иск-во", "искусство для искусства", не считая его полноценной формой отражения действительности-Он видел в иск-ве "будильник" не одной только специфически эстетической эмоции, но также сложных чувств и мыслей нравственно-политического характера. По убеждению М., ни талант, ни знания представителей "чистого иск-ва" не могут стать голосом общественной совести, пока они не поставят интересы народа, их помыслы в центр своего творчества (Народность искусства). Хотя задача иск-ва, по М., - отражение жизненной правды, он признавал, что в худож. произв., даже величайших, допустима условность (напр., тень отца Гамлета у У. Шекспира), но при этом художник не должен отступать от реализма. М. особо выделяет роль наслаждения, к-рое вызывает у человека восприятие произв. иск-ва. Наслаждение это двоякое: собственно эстетическое от восприятия прекрасного и особо сложное, часто граничащее со страданиями наслаждение, к-рое испытывает человек, сочувственно переживая чужую жизнь. Сохраняя верность правде жизни и законам прекрасного, художник в своих произв. рисует и отрицательные явления ("свинью свиньей, мерзость мерзостью"), возбуждая у читателей, зрителей, слушателей отвращение, укрепляющее торжество добродетели. На склоне жизни М. решительно выступал против ницшеанства (Ницше) и декадентства. Эстетические взгляды М. раскрыты в осн. его литературно-критических статьях и литературных обзорах: "Из литературных и журнальных заметок 1872 г." (а также за 1873, 1874 гг.), "Записки профана" 0875 - 77, в т. ч. "Десница и шуйца Льва Толстого", 1875), "Литературные заметки 1878 г." (а также за 1879, 1880), "Жестокий талант" (1882), "Письма постороннего в редакцию "Отечественных записок" (1883 - 84), "Дневник читателя" (1885 - 88), "Щедрин" (1889) и др.