Веб-бібліотека - головна сторінка


Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка:

Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки. Предмет порівняльної педагогіки, її завдання та методи дослідження. Провідні чинники розвитку освіти в сучасних умовах. Провідні контекстуальні чинники розвитку освіти в кінці XX - на початку XXI ст. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти. Визначення глобалізації. Політичний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Економічний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Культурний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Сучасний стан і перспективи розвитку освіти в провідних розвинених країнах та в Україні. Загальна характеристика суперечностей і перспектив розвитку освітніх систем у сучасному світі...

Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І: Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...

МИХАИЛ ПСЕЛЛ

светское имя - Константин (1018, Константинополь - ок. 1078 или 1096, там же) - византийский философ, богослов и государственный деятель. Был секретарем императоров Михаила V и Константина К. Последний назначил его в 1045 руководителем высшей философской школы в Константинополе. Попав в опалу в 1054, постригся в монахи, но вскоре был возвращен ко двору Был воспитателем наследника престола (Михаила VII). Обладал энциклопедическими знаниями. Пселлу принадлежат трактаты по философии (в т. ч. "О всяческой науке", комментарии к Платону и Аристотелю), богословию, риторике, истории ("Хронография", которая охватывает события с 978 по 1078), грамматике, медицине, праву, математике, естествознанию, музыке и др. Значительную часть наследия составляют письма (более 500) и речи, посвященные крупнейшим политическим и культурным деятелям Византии 11 в.
Пселл усилил в преподавании роль античных классиков, в первую очередь Платона и неоплатоников, учение которых, как он считал, в своей основе сочетается с христианской догматикой и предваряет Откровение. Часто обвиняемый современниками в пристрастии к языческой философии, Пселл полагал, что необходимо отбирать из античного наследия все то, что согласуется с христианским учением, утверждал наличие двух философий: "высшей философии" - теологии, источник которой находится в Откровении, и "низшей философии" - научного, рационально постигаемого знания; между ними он помещал "науку о бестелесном" - математику В целом философские взгляды Пселла носят эклектический характер, многие его труды представляют собой компиляции из сочинений Прокла, Порфирия, Ямвлиха, Олимпиодора. Ключевая роль его творчества состоит в смене акцента с аристотелевской на платоновскую традицию. Тем самым византийская мысль возвратилась к платоновской ориентации ранней патристики в лице великих каппадокчйцев. Рационалистические элементы философии Пселла позже были развиты его учеником Иоанном Италом.
Соч.: Bibliotheca graeca medii aevi, v. 4 - 5. Alienai. P., 1874 - 76; Michaelis Pselli Scripta minora magnam partem adhuc inedita, v. 1 - 2. Mil., 1936 - 41; Michel Psellos, Chronographie ou histoire dun siecle de Byzance (976-1077), v. 1 - 2. R, 1926 - 28; в рус. пер.: Хронография. М.,1978.
Лит.: Любарский Я. Н. Михаил Пселл. Личность и творчество. М., 1978; JoannouP. Christliche Metaphysik in Byzanz. Die Illuminationslehre des Michael Psellos und Johannes Italos. Ettal, 1956; Zervos C. Un philosophe neoplatonique du XIe siecle. P., 1973.