Веб-бібліотека - головна сторінка


Дудик П.С. Стилістика української мови:

Стилістика як лінгвістичне вчення. Мова як джерело стилістичних знань. Сучасна українська літературна мова як основа стилістики. Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови. Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів. Основні терміни стилістики. Стилістика в системі розділів науки про мову. Об'єкт і предмет стилістики. Стилістика і її підрозділи. Стилістичний аналіз мовних одиниць. Стилістика мови і стилістика мовлення. Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення). Теоретичне і практичне значення стилістики. Об'єктивне і суб'єктивне в стилістиці. Стилістично марковані і стилістично немарковані мовні одиниці. Стилістична норма в мові й у мовленні. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення...

Кифяк В. Ф. Організація туризму: Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...
Макеєва С. Структурні виміри сучасного суспільства: Глобалізація: сучасні теорії, ідеологія і практика. Громадянське суспільство: теорія, інститути та моделі розвитку. Етнічна структура українського суспільства. Паблик рілейшнз як соціальний інститут. Дилема "природа - суспільство" в екологічній соціології. Територіальна структура: місто і село. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі. Середній клас у соціальній структурі українського суспільства. Тендер і стратифікація. Тендер та інститут сім'ї. Сучасні міграційні процеси. Структура соціально-економічної поведінки населення України. Бідність в локальній та глобальній перспективах...

МИД Маргарет

(16декабря 1901, Филадельфия 15 ноября 1978, Нью-Йорк) - американский антрополог, представительница этнопсихологического направления.
На концепцию Мид большое влияние оказало учение Фрейда. Однако, в отличие от биологизма Фрейда, определяющим для нее (а также для Р. Бенедикт, А. Кардинера и др.) является принцип культурного детерминизма. С точки зрения Мид, закономерности психической жизни человека обусловливаются культурой. Эмпирическая основа этой концепции - исследование различных архаических культур. На основе сравнительного изучения культуры племен Новой Гвинеи Мид выдвинула гипотезу о зависимости сексуального поведения и сексуальных ролей от принципов культуры и, следовательно, об относительности норм сексуального поведения мужчины и женшины. Мид также пришла к выводу, что в архаических культурах отсутствуют специфические конфликты подросткового возраста. Понятие культурной нормы у Мид очень расплывчато. Напр., она отказалась от противопоставления "примитивного" и "цивилизованного", считая это евроцентристским предрассудком.
Мид исследовала феномен "культурного характера". Она полагала, что каждое племя и каждый народ заинтересованы в развитии определенных психических черт. Эти задачи реализуются прежде всего в семье. В процессе воспитания и социализации возникает "культурный характер", или "модальная" личность, которая представляет собой ядро характера множества индивидов, выступает как образец для подражания и как норма для данного общества. Культурный характер есть совокупность ориентации, установок, норм, которые, как правило, не осознаются ни индивидом, ни обществом в целом. В истории культуры Мид выделила три типа культур: постфигуративные, где дети учатся у своих предков; конфигуративные, где и дети, и взрослые учатся у сверстников; префигуративные, где взрослые учатся также у своих детей.
В духе неокантианства Мид полагала, что всякая наука представляет собой процесс построения системы ценностей. Поэтому атеизм, мистика и социальный реформизм представляют собой лишь различные (и равноправные) системы ценностей и виды знания. Согласно Мид, общественное сознание в конкретной культуре определяется набором ключевых для данной культуры понятий и их интерпретацией. Этот набор Мид называла "pattern" - модель, образец, заимствуя данное понятие у Р. Бенедикт.
Соч.: Twentieth Centure Faith. N. Y, 1972; Coming of Age in Samoa. N. Y. 1971; Культура и мир детства. М., 1988.
Т. П. Лифинцева