Веб-бібліотека

Соціологія: Курс лекцій / За редакцією В. М. Пічі:

Предмет, структура, функції соціології. Зв'язок соціології з іншими науками. Протосоціологія (Розвиток соціального знання від античності до О.Конта). Історичний розвиток соціологічної думки у країнах Західної Європи. З історії становлення і розвитку соціологічної Думки в Україні. Теорія соціальної структури суспільства. Економічна соціологія. Соціологія праці та управління. Соціологія політики. Соціологія нації. Соціологія освіти. Соціологія культури. Соціологія науки. Соціологічна теорія особистості. Соціологія молоді. Соціологія вільного часу. Соціологія сім'ї. Соціологія виховання. Соціологія конфлікту. Соціологія девіантної поведінки. Конкретно-соціологічні дослідження: поняття, види, етапи...

Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття: Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...

МЕТАЭТИКА

- понятие, введенное неопозитивизмом для обозначения философской теории морали, взятой в противоположность нормативной этике отвлеченно от моральных проблем. Противопоставление неопозитивистами М. и нормативной этики связано с отрицанием ими возможности обоснования моральных суждений научным путем и одновременно обусловлено их стремлением создать философию морали, ."нейтральную" по отношению к каким бы то ни было нравственным убеждениям и принципам. Сфера М., с т. зр. неопозитивистов, должна быть ограничена анализом логики морального языка, пояснением значения моральных терминов и суждений (Язык моральный). Все эти методологические и логические проблемы, действительно имеющие большое значение для этической науки в целом, неопозитивисты пытаются решать формально-логическим путем или путем простого описания способов мышления, к-рыми пользуется обыденное моральное сознание. Такой поверхностный, неисторический подход к исследованию морали, отсутствие анализа ее социальной природы и функций в об-ве обусловливают научную бесплодность этики неопозитивистов. Кроме того, чисто описательное изучение морального языка приводит неопозитивистов к некритическому перенесению в этическую теорию нек-рых предрассудков буржуазного сознания, а также характерных для него индивидуализма, нигилизма, догматизма и т. п. Задачу критики неопозитивистской М. следует, однако, отличать от вопроса о возможности выделения методологических и логических проблем этики в особую область, отличную от нормативной этики. Сам термин "М." иногда употребляется и исследователями-марксистами для обозначения данной области этики.


© 2009-2020  lib.ltd.ua