Веб-бібліотека - головна сторінка


Роменець В. А. Історія психології XX століття:

Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...

Соціологія: Підручник / В.П.Андрущенко: Вступ до соціології. Що і як вивчає соціологія. Соціологія - наука про суспільство. Предмет та об'єкт соціології. З історії становлення соціології. Виникнення та становлення соціологічних знань. Джерела соціологічних знань. Розвиток соціальних знань в Стародавньому Світі. Формування соціологічної думки в Середньовіччя та епоху Відродження. Особливості розвитку соціальних знань в XVII ст. Філософія історії - новий етап в розвитку соціального пізнання. Становлення та розвиток соціології в XIX - XX ст.ст. (Класичний період). Опост Конт і Герберт Спенсер - основоположники соціології - самостійної науки. Дальший розвиток соціології в XIX ст. Психологічні школи в соціології. Емпіричні соціальні дослідження...

МЕТАФИЗИКА

(греч. meta ta physika - "то, что после физики") - название, впервые данное группе трактатов Аристотеля и обозначающее область философии, где изучается природа реальности. "В качестве своего предмета она полагает все то, что реально есть, все как таковое, целокупность всего" (М.Амара-Пуанье). Вместе с тем метафизика - это "философия сверхчувственного" (Г.Челпанов), "символика духовного опыта" (Н.Бердяев). К ней относят онтологию - осмысление бытия, и космологию - осмысление мироздания. Бытие в метафизике - это сверхчувственная реальность, познание которой открывает смысл мира и назначение человека. Космос в метафизике - порядок, разумность, красота и величие мира, в которых приоткрывается нечто сверхкосмическое. Нередко философы относили к метафизическим вопросам теологические и антропологические, напр., реальны ли Бог и душа и как Бог соотносится с миром. В томизме центральной частью метафизики признается естественная теология: "Бог - первый объект метафизики и естественного разума, Его полное знание или видение Бога недостижимы в этой жизни, поэтому понятийное знание Бога увенчивается мистицизмом" (Ф.Коплстон). Метафизика считает человеческий разум способным решать такие вопросы, обращаясь к данным Откровения минимально или же, как это в томизме, не обращаясь к ним вовсе. В ней не следует искать полноты выражения духовных истин; осмысление реальности в метафизике соответствует духовному состоянию человека. У разных мыслителей возможны разные варианты метафизики; в принципе нет ничего недопустимого в том, что один и тот же человек на разных стадиях своего духовного становления может сформировать разную метафизику. Принципиальная неполнота метафизического знания, вообще говоря, не является признаком ее ложности, но несмотря на это в истории мысли метафизику неоднократно дискредитировали и хоронили, ссылаясь на ее несоответствие жестким требованиям истины как соответствия фактам или истины как раскрытия и выражения полноты бытия.