Веб-бібліотека

Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство:

Дозвіллєзнавство як наукова дисципліна та навчальний предмет. Дозвілля і дозвіллєва діяльність як галузь наукового знання. Соціальний феномен вільного часу. Структура дозвіллєвої діяльності. Соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності. Історико-культурний аналіз дозвілля та дозвіллєвої діяльності наприкінці XIX - 90-ті роки XX ст. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном. Сучасний етап організації культурно-дозвіллєвої діяльності в країнах зарубіжжя. Соціалізація вільного часу та дозвіллєвої діяльності. Час як значна соціальна цінність. Зміст і структура вільного часу...

Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Соціологія: Підручник / В.П.Андрущенко: Вступ до соціології. Що і як вивчає соціологія. Соціологія - наука про суспільство. Предмет та об'єкт соціології. З історії становлення соціології. Виникнення та становлення соціологічних знань. Джерела соціологічних знань. Розвиток соціальних знань в Стародавньому Світі. Формування соціологічної думки в Середньовіччя та епоху Відродження. Особливості розвитку соціальних знань в XVII ст. Філософія історії - новий етап в розвитку соціального пізнання. Становлення та розвиток соціології в XIX - XX ст.ст. (Класичний період). Опост Конт і Герберт Спенсер - основоположники соціології - самостійної науки. Дальший розвиток соціології в XIX ст. Психологічні школи в соціології. Емпіричні соціальні дослідження...
Гойхман О.Я. и др. Теория и практика референтской деятельности: Руководитель за спиной референта. Суть референтской деятельности. Писать для других и за других. Документ и его реквизиты. Составление текстов небольшого объема. Спичрайтерство. Маршрут документа. С текстом работы много. Техника чтения. Реферирование. Редактирование. Прежде чем руководитель скажет. Предстоят переговоры. И жестом и голосом. Речь для руководителя. Нормы этические и протокольные. Этика речевой коммуникации. Слушать и быть услышанным. Международный протокол...
Дубравська Д.М. Основи психології: Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...

МЕЛОДРАМА

(от греч. melos - песнь, музыка и drama - действие) - разновидность сначала театральной, а затем и любой иной драмы, характеризующаяся эмоционально-романтическим, сентиментальным настроем, к-рый предопределяет ее содержание и форму. Сильные стороны жанра М. заключаются в пафосе утверждения справедливости, благородства, в яркой зрелищности, занимательности интриги, слабые стороны - в доминирующей подмене реальных социальных конфликтов абстрактной борьбой добра и зла, в дидактической морализации (Дидактика в искусстве), схематизме характеров, злоупотреблении внешними эффектами. Персонажи М. отличаются необыкновенной судьбой, преувеличенными чувствами и попадают в неправдоподобные положения, порой с тайнами, ужасами и кошмарами. Гл. действующие лица разделяются на добродетельных и злодеев, причем законами жанра предполагается, что первые должны в финале обязательно торжествовать. Зарождение М. относится к XVII - XVIII вв. как музыкальной драмы, иногда даже своеобразного синонима оперы. Вначале театральная М. имела антифеодальную и антиклерикальную направленность, к-рая обусловила ее прогрессивность. В дальнейшем эволюция М. протекала в зависимости от конкретных исторических условий. В периоды революционных движений XIX в. М. выходила на передовые позиции, обличала грабительскую мораль буржуазии, с сочувствием показывала нищету и бесправие трудового люда. С изменением общественной ситуации М. теряла социально-обличительное звучание, проникалась апологией существующих порядков, причем сюжеты ее замыкались в узких рамках семейных, личных, любовных отношений. Эпигонская М., угождая буржуазным вкусам, все дальше отходила от своих демократических народных истоков не только в театре, но и в литературе. где получила бурное развитие. В XX в. М. в "чистом" виде появляется реже, став жанром скорее синтетическим, вступающим в связи не только с водевилем или комедией, но даже с публицистикой, трагедией и т. д. В советском иск-ве, включая кинематограф, М. в лучших своих образцах приблизилась к жанру собственно драмы, ее эмоциональные потоки обрели строгость и мужественность, а примитивное морализаторство и назидательность заменились философским подтекстом. Это не исключает дифференцированного, диалектического подхода к жанру совр. М., сохраняющему часто свои пороки. Особенно это относится к буржуазной массовой культуре, где М. принадлежит одно из ведущих мест. Ложность ее этических норм прослеживается во всех формах, будь то произв. из городской или сельской жизни, музыкальные, экзотические "колониальные", приключенческие, исторические или библейские боевики, Но М. завоевала в зарубежном иск-ве и лит-ре прочные позиции в первую очередь потому, что даже ограниченный, индивидуалистический протест ее персонажей против житейской несправедливости создает видимость демократической и гуманистической направленности. Между тем культ случая и рока как вершителей судеб людей, "жалостливая" сострадательность к физической, нравственной или социальной ущербности героя объективно унижает человеческое достоинство, тем более что счастливый конец в западных М. достигается в большинстве случаев только благодаря добросердечию богатых покровителей. Сохранив свои противоречивые типологические черты, М. претерпела на Западе в последние десятилетия новые изменения. Изобретенная некогда для посрамления злодейства и воспевания добродетели, М. ныне часто привносит свойственные ей штампы в худож, произв., казалось бы, совсем неподходящего содержания, в частности сексуально-эротического, где высоконравственных героев сменили персонажи безнравственные. Одной из модификаций М. служат также произв. о катастрофах, действие в к-рых ограничивается стихийными (природными или техническими) бедствиями, а люди со своими взаимоотношениями оттеснены на второй план. Однако именно в этой сфере и сохранено иррационалистическое начало романтической идеологии в ее мелодраматическом проявлении. Катастрофиз-мы в иск-ве призваны отождествляться с потрясениями, кризисами, эскалацией насилия в реальной жизни Запада, а благополучное избавление от невероятных бед и страданий должно порождать ощущение, хотя бы иллюзорное, безопасности зрителей и читателей, веру их в возможность хэппи энда ("счастливого конца") и в окружающей действительности.


© 2009-2020  lib.ltd.ua