Веб-бібліотека - головна сторінка


Лукашевич М. П. Соціологія праці:

Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Павелків Р.В. Загальна психологія: Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...

МЕЛИОРЙЗМ

(лат. melior-лучше) - т. зр, на соотношение добра и зла в процессе развития мира, претендующая на преодоление крайностей оптимизма и пессимизма. Термин "М." был введен англ. писательницей XIX в. Дж. Элиот. Подробно принцип М. был разработан англ. бурж. психологом я этиком Дж. Селли в книге "Пессимизм (история и критика)" (1877). Он считал оптимизм и пессимизм равно односторонними т. зр. Абсолютный оптимизм, как его трактует Селли, связан с представлением о том, что зло скоропреходяще, что в жизни человека преобладает благо и поэтому существенно менять ее не имеет смысла; пессимизм же, напротив, означает, что в мире всегда преобладают зло и страдание и что улучшить его невозможно. Т. обр. оба эти принципа, полагает Селли, парализуют практическую активность человека. Предлагаемый им средний путь состоит в том, чтобы признать зло неизбежным, но верить, что об-во постепенно улучшается, что человек своими действиями способен расширять сферу добра и увеличивать количество счастливых. Различные варианты теории М. развивают, напр., и нек-рые амер. буржуазные философы (Дьюи, Д. Дрейк, Р. Перри). Марксизм видит несостоятельность принципа М. в том, что он изображает соотношение добра и зла в жизни человека как извечное противопоставление абстрактных, внеисторических начал. Марксистская философия отстаивает т. зр. оптимизма, к-рую, однако, нельзя сводить к полной удовлетворенности существующим. Оптимизм предполагает веру (основанную, разумеется, на науке и опыте) в безграничный прогресс человека и об-ва. Но этот процесс не является автоматическим. Он реализуется лишь в социально-классовой борьбе за лучшее будущее. Сами задачи и цели такой борьбы, выражающиеся в моральном сознании в виде понятий добра и идеала, имеют исторически конкретный характер. Несостоятельность М. заключается также в том, что он предписывает людям постепенный, оппортунистический путь бесконечного приближения к добру и отрицает революционную практику как путь достижения социальной справедливости (в этом смысле ему близка т. наз. теория малых дел).