Веб-бібліотека - головна сторінка


Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка:

Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...

Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Русинка І.І. Психологія: Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...
Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...

МЕЙЕР Георгий Андреевич

(7 (19).02.1894, Симбирская губ. - 7.02.1966, Дьеп, Франция) - публицист, философ и литературовед. Род. в семье потомка ливонского рыцаря Мейсра фон Зегевольта, перешедшего на службу в России при Иване Грозном, и внучки писателя С. Т. Аксакова. По окончании реального училища М. поступил на филологический ф-т Московского ун-та, но через год оставил его. Гражданскую войну М. провел в белой армии, в 1920 г. эвакуировался в Константинополь. В 1923 г. переехал во Францию и короткое время сотрудничал в журн. "Русская земля", в 1925-1940 гг. стал сотрудником газ. "Возрождение", издававшейся в Париже П. Б. Струве. В нач. 1950-х гг. неофициально возглавлял журн. "Возрождение", но затем из-за идеологических разногласий вышел из редакции. В 1959 г. он начинает печататься в журн. "Грани", где появляются отдельные главы его книги о Достоевском, оставшейся неоконченной. Литературное наследие М. насчитывает несколько десятков публицистических и философских статей и 2 книги, изданные уже посмертно. Кн. "Свет в ночи" (о "Преступлении и наказании", "Опыт медленного чтения", Франкфурт-на-Майне, 1967) посвящена скрупулезному изучению всех главных персонажей и сюжетных линий романа. М. исходит из предпосылки, что "проникнутое мыслью художественное творение - живой духовный организм - через любую его деталь достигается в целом" (с. 18). Осн. идеей романа М. считает мысль, что убивающий себе подобных казним призраками небытия. Он либо должен продолжать грабить и убивать, либо убить самого себя, либо чистосердечно раскаяться и нравственно переродиться. Вторая книга М. "У истоков революции" (Франкфурт-на-Майне, 1971) состоит из ряда больших его статей, написанных в разные годы. Наиболее интересны: "Достоевский и всероссийская катастрофа", где М. анализирует публицистику Достоевского и ее соотношение с художественным творчеством писателя; "Дедушка русской революции", в к-рой автор дает критику мировоззрения Милюкова и в лице последнего всех "русско-европейских марксо-демократов, верующих в идею прогресса пуще, чем темный мужик верует в Господа Бога" (с. 105). В небольшом "Отрывке", к-рым заканчивается книга, М. формулирует свое понимание "народа" и "нации" и высказывает негативное отношение к славянофильству. "Нация" и "народ", считает он, слова, противоположные по смыслу. "Народ" - понятие биологическое, это совокупность всего населения данной территории, этнографическая масса, не имеющая качественных характеристик. Напротив, "нация" состоит из личностей, и, "чем больше индивидуумов похищает нация у народной гущи, одухотворяя их в процессе похищения, превращая каждого из них из индивида в человеческую личность, тем крепче в данной стране национальный слой, тем послушнее усмиренная, взнузданная народная толща" (с. 252). Такое понимание нации в XIX в. было свойственно, по мнению М., только К. Н. Леонтьеву и до нек-рой степени Чаадаеву. Только один Леонтьев, последователем к-рого считает себя М., постиг всю сущность имперской идеи, создавшей Россию. Славянофильство же, напротив, "опиралось на бытовое исповедничество, но где быт, гам начинается застой бытия, там снижается и ущемляется все истинно духовное" (с. 253). Наследие М. изучено еще очень слабо. Между тем среди эмигрантских публицистов и писателей он занимает отнюдь не последнее место, хотя и на Западе его популярность не идет ни в какое сравнение с популярностью, напр., Бердяева или Мочульского.