Веб-бібліотека

Основи кооперації. / С. Г. Бабенко та ін:

Теоретичні основи кооперації. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооператив. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Мета господарської діяльності кооперативів виробників. Мета господарської діяльності кооперативів споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Поняття "кооперативні принципи". Міжнародні кооперативні принципи. Національні кооперативні принципи. Основний зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Поняття "кооперативні цінності". Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...

Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: Історія розвитку туризму. Початковий етап. Становлення туристичного бізнесу. Туризм як галузь індустрії. Монополізація туристичної індустрії. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристичні ресурси. Туристично-рекреаційні ресурси. Історико-культурні рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси. Туризм і екологія. Екотуризм. Туристичне районування світу. Туристичне районування України. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...
Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

МАТЕРИЯ

(от лат. materia - вещество), "... философская категория для обозначения объективной реальности, которая дана человеку в ощущениях его, которая копируется, фотографируется, отображается нашими ощущениями, существуя независимо от них" (Ленин В. И., ПСС, т. 18, с. 131). М. - это бесконечное множество всех существующих в мире объектов и систем, субстрат любых свойств, связей, отношений и форм движения. М. включает в себя не только все непосредственно наблюдаемые объекты и тела природы, но и все те, к-рые в принципе могут быть познаны в будущем на основе совершенствования средств наблюдения и эксперимента. Весь окружающий нас мир представляет собой движущуюся М. в её бесконечно разнообразных формах и проявлениях, со всеми её свойствами, связями и отношениями. Марксистско-ленинское понимание М. органически связано с диалектико-материалистич. решением осн. вопроса философии; оно исходит из принципа материального единства мира, первичности М. по отношению к человеч. сознанию и принципа познаваемости мира на основе последоват. изучения конкретных свойств, связей и форм движения М. (см. Материализм).
В материалистич. философии М. определяется как субстанция (основа) всех вещей и явлений в мире; этот взгляд противостоит религиозно-идеалистич. пониманию мира, принимающему в качестве субстанции божеств. волю, абс. дух, человеч. сознание, к-рое отрывается от мозга, подвергается абсолютизации и обожествлению. Вместе с тем в домарксистской философии материальная субстанция часто понималась как первоматерия, сводилась к первичным и бесструктурным элементам, к-рые отождествлялись с неделимыми атомами. Считалось, что в то время как различные предметы и материальные образования могут возникать и исчезать, субстанция несотворима и неуничтожима, всегда стабильна в своей сущности; меняются лишь конкретные формы её бытия, количеств. сочетания и взаимное расположение элементов и т. д.
В совр. науке понятие субстанции претерпело радикальные изменения. Диалектич. материализм признаёт субстанциальность М., но только во вполне определ. смысле: в плане материалистич. решения осн. вопроса философии и раскрытия природы различных свойств и форм движения тел. Именно М., а не сознание или воображаемый божеств. дух является субстанцией всех реально существующих в мире свойств, связей и форм движения, конечной основой всех духовных явлений. Никакое свойство и форма движения не могут существовать сами по себе, они всегда присущи определ. материальным образованиям, к-рые являются их субстратом. Понятие субстанции в этом смысле оказывается эквивалентно также понятию всеобщего материального субстрата различных процессов и явлений в мире. Признание субстанциальности и абсолютности М. эквивалентно также принципу материального единства мира, к-рый подтверждается всем историч. развитием науки и практики. Однако при этом важно учитывать, что сама М. существует в виде бесконечного многообразия конкретных образований и систем. В структуре каждой из этих конкретных форм М. не существует к.-л. первичной, бесструктурной и неизменной субстанции, к-рая лежала бы в основе всех свойств М. Каждый материальный объект обладает неисчерпаемым многообразием структурных связей, способен к внутр. изменениям, превращениям в качественно иные формы М. ""Сущность" вещей или "субстанция", - писал В. И. Ленин, - тоже относительны; они выражают только углубление человеческого познания объектов, и если вчера это углубление не гало дальше атома, сегодня - дальше электрона и эфира, то диалектический материализм настаивает на временном, относительном, приблизительном характере всех этих вех познания природы прогрессирующей наукой человека. Электрон так же неисчерпаем, как и атом, природа бесконечна..." (там же, с. 277). Вместе с тем для прогресса науч. знания и опровержения различных идеалистич. концепций всегда важно выявление того материального субстрата, к-рый лежит в основе исследуемых в данный период явлений, свойств и форм движения объективного мира.
Материальные объекты всегда обладают внутр. упорядоченностью и системной организацией. Упорядоченность проявляется в закономерном движении и взаимодействии всех элементов М., благодаря к-рому они объединяются в системы. Совр. науке известны след. типы материальных систем и соответствующие им структурные уровни М.: элементарные частицы и ноля (электромагнитное, гравитационное и др.), атомы, молекулы, макроскопич. тела различных размеров, геологич. системы, Земля и др. планеты, звёзды, внутригалактич. системы (диффузные туманности, звёздные скопления и др.). Галактика, система галактик, Метагалактика (границы и структура к-рой пока ещё не установлены).
Живая М. и социально-организованная М. известны пока лишь на Земле. Их возникновение - результат естеств. и закономерного саморазвития М., столь же неотделимого от её существования, как движение, структурность и др. свойства. Живая М. - вся совокупность организмов, способных к самовоспроизводству с передачей и накоплением в процессе эволюции генетич. информации. Социально-организованная М. - высшая форма развития жизни, совокупность мысля щих и сознательно преобразующих действительность индивидуумов и сообществ различных уровней. Все эти виды М. также обладают системной организацией. В структуру социальных систем входят также и различные технич. материальные системы, созданные людьми для реализации поставленных целей.
В домарксистской философии и естествознании М. как филос. категория часто отождествлялась с определ. конкретными её видами, напр. с веществом, атомами химич. соединений, либо с таким свойством М., как масса, к-рая рассматривалась как мера количества М. В действительности же вещество охватывает не всю М., а только те объекты и системы, к-рые обладают массой покоя. В мире существуют и такие виды М., к-рые не имеют массы покоя: электромагнитное поле и его кванты - фотоны, гравитационное поле (поле тяготения), нейтрино. В мире может существовать и множество других, неизвестных ещё нам видов М. с необычными епецифич. свойствами, но все они - элементы объективной реальности, существующей независимо от нашего сознания.
Сведение М. как объективной реальности к нек-рым частным её состояниям и свойствам вызывало кризисные ситуации в истории науки. Так было в кон. 19 - нач. 20 вв., когда обнаружилась неправомерность отождествления М. с неделимыми атомами, веществом. В связи с этим нек-рыми идеалистически настроенными физиками был сделан вывод, что "материя исчезла", "материализм отныне опровергнут" и т. д. Эти выводы были ошибочными, но преодоление методологич. кризиса физики потребовало дальнейшей разработки диалектико-материалистич. понимания М. и её осн. свойств.
Отождествление на к.-л. этапе познания филос. понятия М. как объективной реальности с конкретными естеств.-науч. представлениями о её структуре и формах по существу приводит к исключению ещё неизвестных, но реально существующих объектов и систем из структуры М., что противоречит принципу материального единства мира. Это единство имеет множество конкретных форм проявления, последовательно раскрываемых наукой и практикой. Материальное единство мира проявляется во взаимной связи всех структурных уровней М., во взаимозависимости явлений микро- и мегамира. Оно находит своё выражение также в наличии у М. комплекса универсальных свойств и диалектич. законов структурной организации, изменения и развития. К числу универсальных свойств М. относятся её несотворимость и неуничтожимость, вечность существования во времени и бесконечность к, пространстве, неисчерпаемость её структуры. М. всегда присущи движение и изменение, закономерное саморазвитие, проявляющиеся в различных формах, превращение одних состояний в другие.
Всеобщими формами бытия_М. являются пространствои время, к-рые не существуют вне М., как не может быть и материальных объектов, к-рые не обладали бы пространственно-временными свойствами. Универсальное свойство М. - детерминированность всех явлений, их зависимость от структурных связей в материальных системах и внеш. воздействий, от порождающих их причин и условий. Взаимодействие приводит к взаимному изменению тел (или их состояний) и отражению. Отражение, проявляющееся во всех процессах, зависит от структуры взаимодействующих систем и характера внеш. воздействий. Историч. развитие свойства отражения приводит с прогрессом живой природы и общества к появлению высшей его формы - абстрактного мышления, через посредство к-рого М. как бы приходит к осознанию законов своего бытия и к своему собств. целенаправленному изменению. Универсальные свойства М., проявляющиеся также во всеобщих законах её существования и развития, раскрываются диалектич. материализмом и всей совр. наукой.


© 2009-2020  lib.ltd.ua