Веб-бібліотека

Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики:

Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Усі українські письменники / Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева: Анатолій Дімаров. Богдан-Ігор Антонич. Валер'ян Підмогильний. Василь Барка. Василь Стус. Василь Симоненко. Володимир Сосюра. Іван Нечуй-Левицький. Іван Франко. Василь Королів-Старий. Леся Українка. Максим Рильський. Олександр Олесь. Олесь Гончар. Ольга Кобилянська. Павло Тичина. Панас Мирний. Улас Самчук. Валерій Шевчук. Володимир Винниченко. Григір Тютюнник. Григорій Квітка-Основ'яненко. Григорій Косинка. Григорій Сковорода. Іван Багряний. Іван Карпенко-Карий. Іван Котляревський. Леонід Глібов. Ліна Костенко. Микола Куліш. Микола Хвильовий. Михайло Коцюбинський. Михайло Старицький. Олександр Довженко. Остап Вишня. Тарас Шевченко. Українське шестидесятництво. Андрій Малишко. Борис Грінченко...
Возняк М. С. Історія української літератури. Кн. 2: На руїнах українського національного життя. На чужу службу. Занапащення українського православ'я. Від одної богослужебної до одної літературної мови. Шкільна справа. Мандрівні дяки. Чернець-мандрівець Климентій і його вірші. Чверть століття у мандрівках. Перемога релігійної унії в Західній Україні. Йосип Шумлянський. Поет шляхтич-хлопоман кінця XVII ст. Українські елементи у польському письменстві. Українська світська пісня в польських виданнях. Українська пісня в московських виданнях. Той, що його світ ловив, та не спіймав. Твори Грицька Сковороди. Філософія Сковороди. Іскри вогню в попелищі Східної України. Унія як національний чинник у Західній Україні. На узбіччі. В обороні красної літератури...
Гелей С. Д., Пастушенко Р. Я. Теорія та історія кооперації: Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативних організацій в Україні. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооперативи. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Кооперативи виробників. Кооперативи споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Принципи - фундамент кооперативу. Міжнародні та національні кооперативні принципи. Зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Загальнолюдські цінності - підґрунтя кооперативних принципів. Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...
Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...
Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Глобальний маркетинг сталого розвитку. Економічні, соціальні і цивілізаційні межі глобалізації і сталий розвиток у XXI столітті. Теоретичні і політичні аспекти сталого розвитку. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку. Концептуальна сутність сталого розвитку. Принципи сталого розвитку. Регіональні аспекти сталого розвитку. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку. Стратегії сталого розвитку: маркетингова оцінка світового досвіду. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування...
Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

МАСОНСТВО В РОССИИ

(франкмасонство, от франц.franc macon - вольный каменщик) - религиозно-философское течение, возникшее в Великобритании в нач. 18 в. и вскоре распространившееся в Европе и в Америке. Первые Масонские ложи создавались по принципу старинного вольного каменщичества, имевшего всего три степени (ученик, товариш, мастер). На этой стадии изучалась и разрабатывалась только нравственная сторона масонства. Позднее появились высшие степени масонства. Здесь общим теоретическим источником его идеологии выступили теософия и герметическая философия. Принципы масонской организации требовали возвыситься над социальными и национальными различиями, преодолеть религиозные предрассудки и "посредством свободного и мирного прогресса достигнуть закрепления вечного и всеобщего права, на основании которого каждый человек призван к свободному и полному развитию всех своих способностей" (Лонгинов M. ff. Новиков и московские мартинисты. М., 1867, с. 60). Этическая неопределенность, многозначность теософии создавали предпосылки для различных толкований основ масонского учения, что порождало различные "системы" масонства, с одной стороны, и поиски истинного масонства, с другой. Образцовыми считались английские ложи из-за простоты их устройства и аполитичности.
В 30-е гг. 18 в. англичанин генерал Яков Кейт, находившийся на русской службе, гроссмейстер английских лож, основал первые ложи в России. Уже в 50-е гг. в Петербургской ложе состояли офицеры основном русских аристократических фамилий, историки кн. М. М. Щербатов и И. Н. Болтин, поэт А. П. Сумароков. В 1760 масонство появилось в Москве. В значительной степени это была дань моде - привлекали масонские обряды, лозунги равенства, братства и взаимной помощи. Для большинства русских масонство означало новую светскую религию, лишенную догматизма и формализма религии официальной. Следует отметить, что масонские ложи в России - первые организационные формы самодеятельности общества. В начале царствования Екатерины II масонство получает распространение. Бытование различных "систем" стимулировало поиски "истинного" масонства, которое высшие круги общества связывали с английской системой, представленной в России И. П. Елагиным. Ее основная идея - преобразование мира путем воспитания отдельной личности - очень скоро не выдержала конкуренции с утверждением представителя немежой "системы" барона Рейхеля, что истина, или Премудрость, уже открыта, ее надо только найти. Она зашифрована в тайнописи древних или явится в виде Откровения, когда человек достигнет состояния благодати. Отсюда поиски тайного смысла Св. Писания, внимание к древним халдейским, персидским, египетским, иудейским преданиям, патристике и древней философии, теософии, греческим и римским мистериям, оккультным наукам. В 1776 елагинские ложи слились с рейхелевскими. В Москве напряженные масонские искания отличали ложу кн. Н. Н. Трубецкого, с которым сблизился Н. И. Новиков. Вскоре он и его единомышленники образовали ложу "Гармония", "истинным" масонством было признано учение ордена розенкрейцеров. В 1786 начались правительственные гонения на московских масонов. Большинство лож прекратили свое существование, хотя русское масонство оставалось вне политики, в рамках религиознонравственных устремлений, рисуя утопические проекты будущего общества, основанного на любви, филантропии и моральном совершенствовании каждого. Выход в 1791 книги "Путешествие из Петербурга в Москву" А. Н. Радищева, казнь Людовика XVI и возникшие слухи о готовящемся покушении "мартинистов" на Екатерину II - все это предопределило арест в 1792 московских масонов - Новикова и членов его кружка. В 1796 Павел I освободил масонов из крепости и вернул из ссылок, но официально масонские ложи разрешил открыть пришедший к власти Александр I, по его же приказу они были запрещены в 1822 г. и возродились только в начале 20 в.
Масонство - это сфера эзотерического знания, осложненного специфической символикой и существующего в пределах тайной организации. Можно говорить об этической, теософической (теоретическое богопознание) доктринах масонства и о его практической деятельности (познание природы с использованием алхимии, магии, духовидения, каббалы и т. п.). Религиозно-этическая направленность рус. масонства соответствовала гуманистическим тенденциям общества, явилась реакцией на рационализм и религиозный нигилизм просветительства, на догматизм православной церкви. Ключевая идея масонской доктрины - самосовершенствование личности, основанное на познании Бога и самой себя. В процессе самопознания посвященный, восходя по ступеням покаяния и очищения, достигал состояния созерцания в себе Бога, т. е. становился на путь духовного возрождения. Этическая сторона учения была тесно связана с традициями раннего христианства, с гностицизмом и другими мистическими течениями. Идейными источниками русского масонства, помимо Св. Писания, были труды западноевропейских мистиков и теософов: Фомы Кемпийского, Иоанна Арндта, Иоанна Масона, Ф. Парацельса, Я. Беме, Э. Сведенборга, К. Эккартсгаузена, Л. К. Сен-Мартена. В большинстве это - мистики-пантеисты, признававшие единство природы и Бога и абсолютизировавшие индивидуальные пути богопознания. Русские масоны не восприняли православную аскетическую мистику, следуя в русле западного пантеистического мистицизма. Поэтому поиски сокровенных тайн природы или человека было для них и познанием Бога, ибо они исходили из убеждения, что Бог и "натура" едины. Человек утратил в результате грехопадения свою изначальную богоподобность, но в процессе общения с Богом он обновляется, достигает благодати, к нему возвращаются первоначальные чистота и святость, а главное - для него вновь становится доступным сокровенное знание.слово Божие. Философское содержание масонства разрабатывалось как одно из направлений христианской мистической антропологии. Эта религиозно-мистическая доктрина и составляла искомое "истинное христианство". Подобно всем мистикам, Царство Божие масоны мыслили внутри человека. Церкви официальной противопоставлялась истинная, внутренняя церковь. Поэтому церковь осуждала масонство как ересь, хотя русские масоны считали себя истинно православными. В России гуманистические и реформационные процессы были выражены слабо, но при всех антицерковных настроениях религиозность общественного сознания проявлялась в значительно большей степени, чем на Западе, что и определило специфичность русского масонства. Его акцент на индивидуальное обновление, его высокие этические идеалы играли в развитии самосознания человека немалую роль. По мнению Н. Бердяева, влияние масонства подготовило у нас пробуждение философской мысли в 30-е гг., хотя в самом масонстве оригинальных идей не было".
Лит.: Масонство в прошлом и настоящем, тт. 1 - 2.М., 1914 - 15; им. 2. M., 1991; Боголюбов В. Новиков и его время. М.,1916; Вернадский Г. В. Русское масонство в царствование императрицы Екатерины П. Пг, 1917; ПыпинА. Н. Русское масонство 18 и перв. четв. 19 вв. Пг, 1916.
И. Ф. Худушина


© 2009-2020  lib.ltd.ua