Веб-бібліотека - головна сторінка


Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство):

Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...

Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...
Пашутинський Є.К. Діловодство кадрової служби: Основна організаційна документація. Штатний розпис. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Положення про структурний підрозділ. Колективний договір. Трудовий договір. Посадова інструкція. Документація з особового складу. Розпорядчі документи з особового складу. Прийняття на роботу. Переведення на іншу роботу. Звільнення працівників. Надання відпусток. Відрядження. Заохочення. Стягнення. Матеріальна відповідальність. Трудова книжка. Облік кадрів. Особова картка. Особова справа. Табельний облік робочого часу. Охорона праці. Організація охорони праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Зберігання кадрової документації...
Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів: Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...
Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Загальні засади педагогіки вищої школи. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Педагогіка вищої школи як наука. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі. Логіка і методика педагогічного дослідження. Сутність, категорії, принципи і етапи педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження. Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання. Загальна характеристика і класифікація студентів вищого навчального закладу. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців. Викладач вищого навчального закладу. Педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу...

МАШИННОЕ ИСКУССТВО

- тенденция в эволюции художественного модернизма (см. Модернизм), фундированная программной идеей соединения художественного и технического творчества. Генетически восходит к раннему футуризму с его пафосным восприятием технических достижений начала 20 в., интерпретированных как свидетельство перехода от "эпохи человека" к "эпохе техники": "кончилось господство человека. Наступает век техники!" (Маринетти). Для того чтобы новая эпоха началась под знаком не противостояния, но единства человека и машины, необходимо преодолеть те культурные стереотипы, которые вошли в сам фундамент западного менталитета: "в человеке засела непреодолимая неприязнь к железному мотору" (Маринетти). В силу этого, согласно позиции футуризма, для "примирения" человека с техникой необходимо обращение скорее к интуиции, нежели к разуму: по словам "Технического манифеста футуристской литературы" (1912), "что могут ученые, кроме физических формул и химических реакций? А мы сначала познакомимся с техникой, потом подружимся с ней". Концепция художественного творчества футуризма фундирована идеалом сращения человека с машиной как основой новой цивилизации: начиная от констатации того, что "на наших глазах рождается новый кентавр - человек на мотоцикле, - а первые ангелы взмывают в небо на крыльях аэропланов" ("Первый манифест футуризма", 1909), - и кончая программой конструирования "механического человека в комплекте с запчастями" ("Технический манифест футуристской литературы"). В этом контексте, естественно, футуризм ориентируется на радикальный анти-психологизм (см. Анти-психологизм) и экстраполяцию динамизма машины на человеческую эмоционально-психологическую сферу: "мы воспринимаем, как механизмы; чувствуем себя построенными из стали. Мы тоже машины. Мы тоже механизмы" (Дж.Северный). Маринетти формулирует базовый для футуризма тезис: "мы хотим показать в литературе жизнь мотора. Для нас он - ...представитель нового вида. Но прежде нам надо изучить его повадки и самые мелкие инстинкты", и, следовательно, "машина - наша единственная натурщица". В свете реализации этой программы "для поэта-футуриста нет темы интереснее, чем перестук клавиш механического пианино", - центральной задачей футуризма становится "прислушиваться к моторам и воспроизводить целиком их диалоги", чтобы "сквозь нервное биение моторов услышать дыхание металлов" (Маринетти). Программа М.И. футуризма находит свое развитие в кинетическом искусстве, основанном на идее технического моделирования произведений, призванных отразить динамику движения (см. Кинетическое искусство) и непосредственно включающих в свою композицию механические моторы в качестве необходимого компонента (см. Саморазрушающееся произведение). Практика кинетического искусства может быть рассмотрена как воплощение в жизнь концептуальной программы футуризма: от идеи машины как натурщицы у Маринетти (1912) - к "Портрету машины" Ж.Тингели (1965). Историческая трансформация идей М.И. привела к формированию своего рода второй версии его концепции: в опытах театральной режиссуры Р.Раушенберга (см. Pop-art) и Р.Уитмена (см. Happening) М.И. понимается как продукт объединения "игры человека и машины", когда специальное техническое приспособление участвует в спектакле, производя предметы, используемые затем актерами в качестве реквизита. Новый импульс эволюция М.И. получает в связи с развитием компьютерной техники (хотя сам термин "М.И." практически выходит при этом из употребления): в третьей версии своей концепции М.И. начинает пониматься как искусство, созданное машиной: от ранних опытов на основе вариоклишографа, продуцирующего графические изображения в стиле абстракционизма, - до современной компьютерной живописи. М.И. сыграло значительную роль в развитии общекультурной тенденции техницизма. Кроме того, программное требование М.И. "полностью и окончательно освободить литературу от собственного "я" автора", исключив из ее содержательного тезауруса "психологию человека, отныне исчерпанную" (Маринетти), оказало значительное влияние на оформление в современной культуре парадигмы "смерти автора" (см. "Смерть Автора") и тенденции анти-психологизма вообще (см. Анти-психологизм). М.Л. Можейко