Веб-бібліотека - головна сторінка


Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія:

Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...

Трач Ю. В. Архівознавство: Система архівних установ України. Система архівних установ України. Організація роботи архівів. Національний архівний фонд. Національний архівний фонд: склад, структура та право власності на документи. Формування Національного архівного фонду. Організація архівних документів. Історія архівної справи в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської. України (середина XVII-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIII-XIX ст. Архіви України XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби української революції (1917-1920 pp.). Архівна справа в Західній Україні...
Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Виникнення релігії. предмет, об'єкт і структура релігієзнавства. релігії народів Дворіччя. Релігія Стародавнього Єгипту. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Зороастризм. Іудаїзм. Релігії Стародавньої Індії. Індуїзм. Буддизм. Релігія в Стародавньому Китаї. Релігія в Японії. Релігія античного світу. Походження християнства. Православ'я. Католицизм. Протестантизм. Іслам. Нетрадиційні релігії. Секулярні вчення релігійного характеру...
Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...
Адорно Т. Теорія естетики: Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...

МАРКУЗЕ Герберт

(19 июля 1898, Берлин29 июля 1979, Штарнберг) - немецко-американский философ и социолог, один из представителей Франкфуртской школы первого поколения. Изучал философию во Фрейбургском университете у Гуссерля и Хайдеггера; в 1932 под руководством Хайдеггера подготовил к защите труд о Гегеле; работа вышла в свет под заголовком "Онтология Гегеля и теория историчности" ("Hegels Ontotogie und die Grundlegung einer Theorie der Geschichtlichkeit". Fr./M., 1932), но политические разногласия с Хайдеггером не позволили ее защитить. В 1933 - эмиграция из Германии; с 1934 - сотрудник Института социальных исследований в Нью-Йорке; в 1954 - 64 - профессор философии и политологии в Бостоне, с 1965 - профессор политических наук в университете Сан-Диего (Калифорния); в 60-е - нач. 70-х гг. принимал деятельное участие в антиавторитарном студенческом движении, став важнейшим идеологом "молодежной революции".
Первой радикальной формулировкой философского мировоззрения Маркузе стала работа "Разум и революция: Гегель и возникновение социальной теории" (Reason and revolution: Hegel and the Rise of Social Theory. N. Y, 1941). Маркузе не считает, что связь между западноевропейской рациональностью и современным капитализмом носит однозначный и неизбежный характер (как то полагали в "Диалектике Просвещения" Адорно и Хоркхаймер). В западном разуме имеет место и иное, эстетическое, измерение - способность творческой фантазии, благодаря которой этот разум в состоянии преодолеть сам себя. Уже в этой работе последовательно ведется критика свойственного догматическому марксизму инструменталистского понятия диалектики. Продемонстрировать освободительный потенциал гегелевской и марксовой диалектической философии истории Маркузе пытается сначала на основе экзистенциальной аналитики Хайдеггера, а затем - опираясь на идеи Фрейда в работе "Эрос и цивилизация" (Eros and civilisation. Boston, 1955, рус. пер. 1995). Кризисные явления позднекапиталистического общества вызваны не экономико-технологическими, а культурно-антропологическими причинами. Тоталитаризм 20 столетия представляет собой не только и не столько политический феномен, сколько свидетельство "катастрофы человеческой сущности". Отсюда необходимость "тотальной революции" - полного пересмотра отношения человека к миру и самому себе. Эти мотивы находят дальнейшую разработку в нашумевшей книге Маркузе "Одномерный человек" (One-dimensional man. Boston, 1964, рус. пер. 1994), а также в "Эссе об освобождении" (Essay on liberation. Boston, 1968) и сборнике "Контрреволюция и восстание" (Counterrevolution and revolt. Boston, 1972). Он усматривает глубинную связь между современными отношениями господства и современной культурой. Этот тип культуры, в свою очередь, тесно связан с репрессией человеческой чувственности, с социальной практикой подавления присущих человеку влечений. Т. о., наличные общественные отношения укоренены, в конечном итоге, в (исторически и социально) определенном способе переживании мира. Поэтому изменение этих отношений требует прежде всего изменения способа человеческого самопереживания и мировидения. Подлинная революция должна быть нацелена не столько на изменение внешних (политических и экономических) отношений господства, сколько на радикальную трансформацию сознания в структурах которого данные отношения закреплены. Революция начинается с "великого отказа" - противостояния современной репрессивной культуре; разрывая оковы этой культуры, революция взрывает основы существующего социального порядка Соч.: Die Permanenz der Kunst: Wider eine bestimmte marxistische Asthetik. Munch.. 1977.
Лит.: Баталов Э. Я. Философия бунта. М., 1973; Штеигервальд Р. Третий путь Маркузе. М., 1971; Schoolman М. The imaginary Witness. The Critical Theory of Herben Marcse. L, 1980; Wggershaus R. Die Frankfurter Schule. Geschichte - theoretische Entwicklung - politische Bedeutung. Munch., 1986.