Веб-бібліотека - головна сторінка


Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності:

Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Причепій Є. М. та ін. Філософія: Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...
Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...
Пятницкая Н. А., Лазарев Б. Г. Организация обслуживания в предприятиях общественного питания: Характеристика торговой части предприятий общественного питания. Значение организации обслуживания в предприятиях общественного питания. Торговые помещения. Торговая мебель. Буфеты. Организация работы моечной столовой посуды и сервизной. Столовая посуда, приборы и столовое белье. Меню и прейскуранты. Общая характеристика меню и прейскуранта. Меню со свободным выбором блюд. Меню дневного рациона питания. Оформление меню и прейскуранта. Подготовка торговых помещений к обслуживанию посетителей. Уборка помещений. Расстановка торговой мебели. Получение и подготовка посуды, приборов и столового белья. Складывание полотняных салфеток. Подготовка специй, цветов...
Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності: Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...

МАРКСИСТСКАЯ ФИЛОСОФИЯ В СССР

Уже в первые годы существования Советского государства М. ф. получила широкое распространение. В 1922 был основан первый марксистский философский журнал - "Под знаменем марксизма (выходил до 1944; с 1947 выходит журнал "Вопросы философии ). В 3-м номере журнала опубликована статья Ленина 0 значении воинствующего материализма , в к-рой формулировались задачи, стоящие перед философской наукой, и к-рая оказала большое влияние на всю последующую деятельность советских философов. В эти годы происходило формирование новых философских кадров, тесно связанных с компартией, борьбой за социалистическое переустройство об-ва. Разрабатывались философские вопросы социалистического строительства, с позиций марксизма переосмысливалась история философии, велась борьба за переход ученых-естествоиспытателей, интеллигенции на позиции диалектического материализма. Опубликованные впервые произв. Энгельса "Диалектика природы (1925) и работа Ленина "Философские тетради (1929) дали толчок к углубленному исследованию проблем диалектического материализма. Сворачивание творческих философских исследований началось с 30-х гг., после организованных Сталиным выступлений против т. н. "меньшевиствующих идеалистов (А. Деборин, Н. Карев и др.). Особенно тяжелая атмосфера в советской философской науке возникла после публикации работы Сталина "О диалектическом и историческом материализме (1938), к-рая была объявлена "вершиной марксистской философии, Тяжелый урон М. ф. в СССР нанесла философская дискуссия 1947 г., выступление на ней А. А. Жданова, к-рое давало неверные ориентиры исследованиям по теории и истории философии. В период культа личности Сталина мн. советские философы (И. Луп-пол, В. Сережников, Я. Стэн, Д. Гачев и др.) были репрессированы. Однако даже в это время жили и действовали ученые, сумевшие в тяжелых условиях осуществлять позитивную работу, в частности, в области философских проблем естествознания (Б. М. Кедров и др.) и истории философии (В. Ф. Асмус, А. Ф. Лосев). Осуждение на XX съезде КПСС культа личности положило начало новому этапу в развитии советской философской науки. Он характеризуется значительным расширением тематики исследований и углублением подхода к актуальным вопросам философской науки. Были созданы научные труды, преодолевавшие черты догматизма, а также издания справочного и энциклопедического характера ("Философская энциклопедия*). Результаты, достигнутые нашей философской наукой, показали возросшую роль марксистско-ленинской философии в осуществлении задач, поставленных развитием социальной практики и научного познания. Работа философских учреждений страны (институты философии АН СССР и АН союзных республик, философское общество СССР, философские кафедры крупнейших вузов страны) охватила важнейшие направления развития совр. философского знания. Серьезно расширился круг исследований проблем материалистической диалектики, теории познания, диалектической логики, методологии и логики науки (работы Э. В. Ильенкова, М. М. Розенталя, П. В. Копнина и др.). Значительные результаты были достигнуты в исследовании философских вопросов естествознания. В работах советских философов (М. Э. Омельяновского, И. В. Кузнецова и др.) и естествоиспытателей (П. К. Анохина, Б. Л. Астаурова, Д. К. Беляева, А. И. Берга, П. Л. Капицы, Н. Н. Семенова, В. А. Фока, В. А. Энгельгардта и др.) было дано диалектико-материалистическое осмысление новейших открытий в физике, космологии, биологии, кибернетике и др. конкретных науках. Плодотворно разрабатывались философские вопросы психологической науки (Б. Г. Ананьев, Д. Н. Узнадзе, А. Н. Леонтьёв. А. Р. Лурия, С. Л. Рубинштейн и др.). Был воссоздан завещанный Лениным союз философов-марксистов и естествоиспытателей. В области исторического материализма исследовались вопросы теории исторического процесса, общественно-экономической формации, теории культуры. Развернулись исследования научно-технической революции и ее социальных последствий. Новое развитие получило изучение историко-философских проблем (А. С. Богомолов, Т. И. Ойзерман и др.). Началась разработка проблем этики (А. Ф. Шишкин, О. Г. Дробницкий и др.), эстетики "М. Ф. Овсянников, М. А. Лифшиц и др.). В 70-е и первой половине 80-х гг. в связи с усилением застойных явлений в советском об-ве развитие ряда областей М. ф. в СССР серьезно замедлилось. Правда, даже в эти годы продолжалась творческая разработка нек-рых исследовательских направлений, в частности глобальных проблем, проблем человека, вопросов теории и методологии научного познания, истории философии. Новый этап в развитии М. ф. в СССР связан с включением философских исследований в процессы перестройки всех сторон жизни нашего об-ва. На первый план перед советскими философами выдвигаются задачи разработки социально-философской проблематики, философских аспектов теории совр.социализма, комплексного изучения человека, гуманизации научного и технического прогресса, глобальных проблем цивилизации. В совр. условиях усиливается синтезирующая, интегрирующая роль марксистско-ленинской философии, к-рая объединяет усилия представителей общественных, естественных и технических наук для комплексного решения актуальных проблем. Значительно интенсифицируются историко-философские исследования, в особенности - проблем истории русской философии конца 19 - начала 20 в.