Веб-бібліотека

Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація:

Основи стандартизації. Державна система стандартизації України. Загальні відомості про стандартизацію. Основні терміни та їх визначення з стандартизації. Організація роботи зі стандартизації в Україні. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Рада стандартизації. Технічні комітети стандартизації. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації. Об'єкти стандартизації. Стандарти та їх застосування. Порядок розроблення і прийняття, перевірки, внесення змін та перегляду стандартів. Порядок застосування стандартів. Застосування стандартів у технічних регламентах...

Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...
Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної: Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...
Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології: Прикладні аспекти екології як науки. Визначення межі і методи екології. Короткий історичний нарис розвитку екології. Розділи і тематика екології та зв'язок її з іншими науками. Охорона навколишнього природного середовища як розділ екології. Екологічний стан в Україні. Екологічні проблеми сучасності. Кодекс екологічної етики спеціаліста. Всесвіт, Земля і біосфера. Всесвіт і Земля. Природне середовище. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою. Ноосфера. Природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Вода. Атмосферне повітря. Енергія. Сировина. Ґрунти. Клімат. Простір для життя. Продовольство. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту...
Хоменко І.В. Логіка для юристів: Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...
Старушенко Л.І. Анатомія і фізіологія людини: Історичний нарис. Основні відомості про структуру та функції клітин, тканин, органів і систем. Апарат руху й опори. Кістки. Осьовий скелет. Скелет голови. Кістки мозкового черепа. Кістки лицевого черепа. Хребтовий стовп. Грудна клітка. Додатковий скелет. Кістки верхньої кінцівки. Кістки нижньої кінцівки. Суглоби кінцівок. М'язи. М'язи частин тіла. Системи крові та кровообігу. Система крові. Склад, кількість і фізико-хімічні властивості крові. Клітини крові. Зсідання крові (гемокоагуляція). Групи крові. Система кровообігу. Діяльність серця. Кровоносна система. Лімфатична система. Дихальна система. Дихання. Вентиляція легенів. Газообмін в легенях і тканинах. Регуляція дихання. Травна система. Травлення. Обмін речовин...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського: Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...

МАРР Николай Яковлевич (1864-1934)

- филолог и археолог. По окончании гимназии М. владел семью языками; в 1888 окончил Петербуг. ун-т, где занимался всеми языками, изучаемыми на ф-те вост. языков (кавказскими, иранскими, семитскими, индийскими и монгольскими), с 1891 - преподаватель ун-та, с 1909 - академик. В советское время М. основатель и руководитель Гос. академии истории материальной культуры (впоследствии Ин-т археологии АН СССР), Яфетического ин-та (впоследствии Ин-т языка и мышления, затем Ин-т языкознания АН СССР), директор Публичной б-ки в Ленинграде, одновременно занимал еще ряд ответств. научных и обществ, постов.
М. получил известность как кавказовед, знаток армяно-грузин. филологии, публикатор и комментатор древних рукописей; был руководителем археол. раскопок в Ани и др. древних городах Армении. Позже выдвинул предположение о существовании яфетических языков, в число к-рых по мере расширения своей деятельности включал, кроме кавказских, многие языки Передней Азии и также неиндоевроп. языки Евразии и Африки. Хотя гипотеза о существовании единства яфетич. языков не была поддержана научной общественностью, наследие Марра-кавказоведа признается значит. вкладом в науку и нац. культуру.
С 1923 М. выступает с пропагандой гораздо более радикального варианта яфетич. теории, получившего затем офиц. наименование "нового учения о языке" и претендовавшего в течение нескольких последующих десятилетий на роль единственно верного материалистич. (марксистского) языкознания в пределах СССР. Новое учение о языке отвергает "расистскую" идею языкового родства, вековое развитие индоевропеистики и в целом сравнительно-истор. метод как неприемлемую буржуазно-индивидуалистич. науку. Согласно выдвигаемой М. стадиальной теории, все языки проходят одни и те же этапы развития, соответствующие стадиям развития обществ, отношений и производит, сил. Яфетич. языки оказываются более древней, "космич.", "трудмагической" стадией развития, индоевропейские представляют более позднюю, технологич. стадию, связанную с логич. мышлением и разделением на классы. Методом новой науки явилась "палеонтология речи", или "палеонтологич. семантика", декларировавшая прямую связь языковых форм с содержанием речи, в свою очередь прямо определяемым исключительно истор. развитием социально-производств. отношений. Вся наука о языке оказалась в зависимости от вопроса о происхождении языка как единого идеол. и технич. образования, причем вопрос этот объявлялся, в основном, решенным. Соответственно, решаемым представлялся и вопрос о будущем языка, к-рое казалось возможным чуть ли не проектировать (развитие не от возможного праязыка к наличной множественности, согласно научным традициям, а, наоборот, от множественности к единому фантастич. будущему языку). Эти гипотезы, не подтверждаемые научно корректной аргументацией и входящие в прямое противоречие с зафиксированными фактами истор. языковой действительности, претендовали, однако, на то, чтобы представлять в науке метод истор. материализма, его социально-филос. специфику, логику к-рой при этом они также нарушали довольно очевидным образом. М. в своем решительном отрицании бурж. науки и революц. порыве к новизне был объявлен "стихийным марксистом"; он при поддержке видных идеологов (Луначарский, Бухарин, историк М.Н. Покровский) занял место главы социалистич. языкознания и был признан гением.
После смерти М. новое учение о языке продолжало оставаться офиц. догмой, обращаясь то в основание для репрессивного подавления научной мысли вплоть до гибели ее выдающихся представителей (Е.Д. Поливанов, дело славистов), то в безличное прикрытие для более или менее реальной научной деятельности. В целом наиболее отрицат. стороной учения М. было его официальное насаждение, повлекшее за собой разрыв с мировой наукой, что позже сказалось и на длит. неприятии в СССР других естеств. этапов ее развития (структурная лингвистика, общая семантика, когнитивная лингвистика и др.).
При всей определенности приговора, вынесенного марризму с позиций научной принципиальности ("Реабилитации не подлежит", В.М. Алпатов) для культурологии в нем многое представляет интерес. Это и мифол. ситуация, на к-рую была обречена теория, претендовавшая на однозначную определенность в вопросе о происхождении языка (глоттогония, очевидно, неизбежно предстает в мифол. колорите, подобно космогонии, теогонии, антропогонии), и "археол. метафора" языка (В.А. Звегинцев), соотносимая с этно- и палеолингвистикой, с комплексными методами изучения первобытных и доисторич. культур, а также напоминающая о новых нетрадиц. концепциях, вроде "археологии гуманитарного знания" Фуко, и, наконец, сама попытка реализовать совершенную семантич. наполненность форм (воссоздать абсолют пронизанности бытия смыслом), привлекшая в качестве сторонников таких значит, ученых, как лит-вед и мифолог О.М. Фреиденберг, лингвист Л.П. Якубинский и др. Культурологически важной представляется также проблема автономии / интеграции явлений разных культурных рядов (соответственно, изучающих их разных культурных дисциплин), к-рая, безусловно, решалась М. в виде грубой экспансии и к-рая ныне предстает как проблема тонкого (грамотного) учета одновременно и границ этих автономий, и необходимости их преодоления. Именно такое требование к личности ученого-культуролога или вообще культурного деятеля ставит вопрос о творческом, принципиально соотносимом с художественным подходе к гуманитарной научно-культурной деятельности, потенциалом к-рого М. обладал в избытке и к-рый в то же время "редко встречается среди дипломированных специалистов высшего ранга" (В.И. Абаев).
Соч.: Избр. работы. Т. 1-V. М.; Л., 1933-37; Армянская культура: ее корни и доист. связи по данным языкознания. Ер., 1990.
Лит.: Проблемы истории докапиталистич. об-в. № 3-4. М.; Л., 1935; Миханкова В.А. Н.Я.Марр. М.;Л., 1949; Абаев В.И. Н. Я.Марр (1864-1934). К 25-летию со дня смерти // Вопр. языкознания. 1960. N 1; Фрейденберг О.М. Воспоминания о Н.Я.Марре // Восток-Запад. М., 1988; Звегинцев В.А. Что происходит в советской науке о языке // Язык и социальное познание. М., 1990;
Алпатов В.М. История одного мифа: Марр и марризм. М., 1991.
Л. Б. Шамшин


© 2009-2020  lib.ltd.ua