Веб-бібліотека

Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн:

Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...

Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...

МАКСИМ ПЛАНУД

(ок. 1255, Никомидия - ок. 1305, Константинополь) - византийский интеллектуал, переводчик. Имя при крещении - Мануил или Михаил. После пострига в 1283 посвятил себя преподаванию в основанной им школе. Копиист рукописей и писец императорского скриптория (1283). Позже, хотя и был игуменом монастыря на горе Авксентия, жил в Константинополе и преподавал в монастыре Хоры и Акаталилта (1301). Периодически выполнял дипломатические поручения: в 1296 в составе императорского посольства отправился в Венецию. Знаменит как своими переводами латинских сочинений - как богословских (Августин, Псевдо-Киприан), литературно-поэтических, философско-этических (Овидий, Цицерон, Ювенал, Макробий, Боэций), так и разработкой принципов внутренней критики текстов. В отличие от переводов Димитрия Кидониса его переводы отличались прекрасным литературным стилем и точностью содержания. Автор схолий к Гесиоду, Софоклу и Еврипиду, Фукидиду и Аристофану, а также различных сочинений духовного содержания - стихотворных канонов (в частности, св. Димитрию), глав об исхождении св. Духа, "Слова о вере", энкомия (похвального слова) апостолам Петру и Павлу, речи на Страстную пятницу и др.
Среди научных трудов Максима Плануда видное место занимают его схолии и "издания" Нонна Панополитанского, Плутарха, Арефы Кесарийского, его учебник арифметики ("Так называемый великий счет согласно индийцам"), где цифры записываются в восточно-арабской форме, его сочинение "Василикос", где развивается концепция вселенской империи, его сборник эпиграмм ("Антология Плануда" в 2400 "главах"). В письмах он обсуждал различные стороны церковной и гражданской жизни, характеризовал интеллектуальную элиту своего времени. Комментировал также "Начала" Евклида, "Арифметику" Диофанта, "Географию" Птолемея (был фактически "открывателем" Птолемея для Византии), сочинения Феокрита, Пиндара и др.
Соч.: MPG 147; Wesierink L. С. Le Basilikos de Maxime Planude. - "Byzantinoslavica", 1967, т. 28.
В. Бибиков


© 2009-2020  lib.ltd.ua