Веб-бібліотека - головна сторінка


Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти:

Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...

Матвеева В. Кадрова документація: Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...
Семиченко В. А. Психологія спілкування: Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...
Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Чи потрібна людині інформація. Етапи публікування повідомлень у ЗМІ. Чи потрібен редакційний етап?. Ефективність функціонування редакційного етапу. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук. Едитологія та її складові частини. Навчальні едитологічні дисципліни. Професія редактора. Сутність редагування. Об'єкт редагування. Предмет редагування. Методологічна база редагування. Методи й методики редагування. Мета й завдання редагування. Галузі редагування. Аспекти редагування. Історія розвитку редагування. Періодизація розвитку. Період існування редагування як практичної діяльності. Виникнення редагування. Стагнація в редагуванні. Відродження редагування...
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...

МАКЛЮЭН Херберт Маршалл

(21 июля 1911, Эдмонтон, Канада - 31 декабря 1980, Торонто) - канадский философ, литературовед, культуролог, первый и самый значительный теоретик электронных средств массовой коммуникации, одна из наиболее ярких фигур общественной и интеллектуальной жизни США 1960 - 70-х гг. Выходец из "средних" слоев общества (отец - страховой агент, мать - актриса). Первоначально инженер (окончил Манитобский университет; в 1933 - бакалавр, в 1934 - магистр), а впоследствии и филолог по образованию (Кембридж, Тринити Колледж; степень доктора филологии в 1942). Преподавал литературу в ряде университетов (1936 - 46); с 1947 - профессор литературы Торонтского университета. В публикациях этого периода Маклюэн сосредотачивается на исследовании творчества Г. К. Честертона, Т. С. Элиота, Д. Джойса, Э. Паунда и У. Б. Йитса. В 1950-х гг. интересы Маклюэна приобретают междисциплинарный характер. В 1953 - 55 он становится руководителем семинара по культуре и коммуникациям в Торонто, совместно с антропологом Э. Карпентером издает журнал "Эксплорейшнз", освещающий проблемы междисциплинарных гуманитарных исследований. Уже в первой его книге "Механическая невеста. Фольклор индустриального человека" ("Mechanical Bride. Folklore of Industrial Man", 1951), посвященной проблемам рекламы и ее воздействия на рядового американца, практически была очерчена тематика, центральная для всех последующих, принесших ему мировую известность произведений. В фокусе его внимания - коммуникационные технологии, являющиеся основополагающими для становления и развития современного массового общества. В 1960-х гг. Маклюэн становится одной из звезд американской поп-культуры, "пророком из Торонто". В 1963 - 79 он возглавляет созданный им Торонтский Центр культуры и технологии, постоянно читает лекции и курсы в различных университетах, выступает перед главами ведущих корпораций, менеджерами, политиками, в периодической печати (особенно известно обширнейшее интервью журналу "Playboy") и на телевидении, консультирует корпорации, правительство и религиозные круги.
В этот период выходят в свет самые известные, принесшие ему мировую славу книги: "Галактика Гутенберга" ("The Guten berg Galaxy", 1962), "Понимая медиа; продолжения человека" ("Understanding Media: The Extensions of Man", 1964), "Meдита - это Послание" ("The Medium is the Message", 1967), "Война и мир в глобальной деревне" ("War and Peace in the Global Village", 1968), а также ряд менее значительных работ ("Hot and Cool", 1965; "Pro and Con", 1968; "Through the Vanishing Point", 1968; "Culture is our Business", 1970). В последний год жизни Маклюэн попытался обобщить результаты своих исследований и создать свод "законов медиа". Отчасти эта работа нашла свое отражение в изданной уже его сыном Эриком книге "Законы медиа" ("Laws of Media", 1988).
Культурологическая позиция Маклюэна отчетливо представлена уже в "Галактике Гутенберга", где изобретение печатного пресса рассматривается в качестве основного условия возникновения нового типа ментальности и общественного устройства, характерных для индустриальной эпохи. В предшествующие эпохи, для которых системообразующими являлись такие технологии коммуникации, как устная речь и письменность, преобладал иной "сенсорный баланс", ориентированный на слух (даже в средние века манускрипты обычно зачитывались вслух) и такгильность. Массовое распространение печатного слова приводит к безусловному господству визуального восприятия над всеми иными видами сенсорного опыта, формирует особый тип человеческой индивидуальности, порождающий соответствующие общественные отношения, экономический уклад, науку, технику, культуру В 20 в. на смену ему приходят "электрические" (электронные) средства общения, радикально преобразующие всю сферу межчеловеческих коммуникаций в направлении слияния изолированных друг от друга индивидов, наций и рас в единое коммуникационное сообщество. В результате планета превращается в "глобальную деревню". По Маклюэну, обычные средства связи и коммуникации являются технологическим "продолжением" (extension) различных человеческих органов. Средства же коммуникации электронного типа становятся "продолжением" нервной системы человека, технологически расширяющим последнюю за пределы его органического тела. Подтверждением предвидениям Маклюэна стало бурное развитие информационных технологий, приведшее к возникновению принципиально отличной от прежних средств массовой коммуникации глобальной информационной сети Интернет.
Представляя свои идеи, Маклюэн не пренебрегал возможностями искусства: его книги зачастую необычны по оформлению, яркий и броский коллаж текстовых и визуальных материалов, осуществленный при содействии талантливейших художников, графиков и фотографов того времени, выступает тут коррелятом синкретичности мироощущения автора, его стиль чрезвычайно образен и метафоричен, предельно доходчив даже для неискушенного читателя. Религиозная составляющая его творчества (Маклюэн принял католичество в 1937) отчетливо проявляется в трактовке им феномена коммуникационных технологий не как бездушно-механического артефакта, а как Послания, смысл которого человечеству еще только предстоит разгадать.
Кузнецов