Веб-бібліотека

Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги:

Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...

Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Учитель і суспільство. Людина і суспільство. Роль учителя у суспільному розвитку. Функції учителя. Якості учителя-вихователя. Педагогічні вміння учителя-вихователя. Педагогічна майстерність. Предмет і завдання педагогіки. Предмет педагогіки, її категорії. Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Структура педагогічних наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Розвиток і формування особистості. Поняття про розвиток і формування. Біологічне і соціальне у розвитку людини. Акселерація та ретардація. Вікова періодизація дітей. Мета і завдання виховання. Сутність виховання, його мета. Завдання складових виховання. Комплексний підхід до виховання...
Ломачинська І.М. Бібліографознавство: Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство. Предмет дисципліни "Бібліографознавство". Історія розвитку бібліографічних знань. Зародження бібліографічних знань. Розвиток бібліографії в Україні. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства. Бібліографія як галузь діяльності. Поняття про бібліографію як системне утворення. Суб'єкти, об'єкти бібліографії. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі. Загальне поняття бібліографічної інформації. Система "документ - споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації. Документально-бібліографічні потреби...

МАК-ЛЮЭН Херберт Маршалл

(21.7.1911, Эдмонтон, Канада, - 31.12.1980, Торонто), канадский философ и социолог, публицист. Выступал с работами по философии истории, теории социальной коммуникации, культурологии, педагогике, психофизиологии, литературе.
М. популярен на Западе своей философией истории, вариацией технологич. детерминизма. Для М. характерен своеобразный "поп"-стиль, суть к-рого в принципиальном отсутствии доказательств, в незавершённости утверждений ("проб"), рассчитанных на образно-метафорич. восприятие читателей. В центре внимания М. - развитие коммуникативных функций предметов культуры ("средств" общения), к к-рым он относил такие разнородные явления как язык, деньги, дороги, печать, науку, компьютеры, телевидение и др. Смена историч. эпох, по М., определяется развитием средств связи и общения. Новые средства информации и связи, будучи "технологич. продолжением" человеч. органов чувств. радикально меняют жизненный стиль, ценности, восприятие мира ("сенсорный баланс") и обществ. организацию людей. Так, эпоха "племенного человека" характеризуется, по М., преобладающим влиянием устной речи, восприятие осуществляется посредством слуха и тактильности, и это обеспечивает нерасчленённое единство человека и общества, мифологич. цельность мышления. Наступление господства печатного станка (изобретённого в 15 в. И. Гутенбергом) выразилось в торжестве визуального восприятия, нац. языков и государств, пром. революций, крайних форм рационализма и индивидуализма (эпоха "типографского и индустриального человека"). В совр., "электронную" (или "электрич."), эпоху электричество продолжило, по М., центр. нервную систему человека до образования глобального "объятия", упразднившего пространство и время на нашей планете. Оно вовлекает человека во всё происходящее целостно, ликвидирует господство визуальноодностороннего восприятия, возвращает сознанию мифологич. образность как средство обеспечения цельности в бурно обновляющейся "глобальной деревне".
М. сводит объективное содержание обществ. развития к воплощению католич. концепции мистич. тела Христа "электрич." средствами общения и пытается противопоставить свои реакционноутопич. построения марксизму.


© 2009-2020  lib.ltd.ua