Веб-бібліотека

Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної:

Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...

Лукашевич М. П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Соціальна робота як наукова і навчальна дисципліна. Сутність поняття "соціальна робота". Об'єкт і суб'єкт соціальної роботи. Функції і принципи соціальної роботи. Соціальна робота як галузь науки і навчальна дисципліна. Виникнення і розвиток теорії соціальної роботи. Передумови виникнення теорії соціальної роботи в Україні. Становлення соціальної роботи як науки в Україні. Розвиток вітчизняної теорії соціальної роботи. Сучасні теорії соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи. Людина як суб'єкт-об'єкт соціальної роботи. Соціалізація і адаптація як базові процеси соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна концепція соціальної роботи...
Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...
Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Теоретична основа наукових досліджень. Структура наукової теорії. Функції наукової теорії. Класифікація наукових теорій. Економічна наука в системі гуманітарного знання. Методологія і методи наукових досліджень. Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Методологія економічної науки. Методи наукових досліджень. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Види навчально-дослідницьких робіт. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...
Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...
Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Устройство персонального компьютера. Немного компьютерной философии. Конструкция персонального компьютера. Карты, сокеты, слоты, джамперы. Краткий экскурс в цифровую схемотехнику. Кабели и разъемы. Системные ресурсы PC. Распределение памяти. Стандартная память - Conventional Memory. Верхняя память - UMA. Дополнительная память - Extended и Expanded Memory. Использование первого мегабайта физической памяти - Shadow ROM и Shadow RAM. Архитектура унифицированной памяти - UMA. Виртуальная память. Пространство ввода/вывода. Аппаратные прерывания. Немаскируемые прерывания. Маскируемые прерывания. Контроллер прерываний 8259А. Прямой доступ к памяти - DMA. Каналы прямого доступа к памяти и прямое управление шиной. Контроллер прямого доступа...
Ющук І. П. Українська мова: Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...
Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...

Маяковский Владимир Владимирович

(1893-1930) Поэт, реформатор поэтического языка. В представлениях о том, что составляет основу поэтического языка, чем разговорный язык отличается от литературного и как речь переходит в язык, был близок к научным воззрениям ОПОЯЗа и, в частности, руководителя названной школы В.Б.Шкловского. Девиз теоретического наследия М., весьма немногочисленного, сводился к следующему - разговорный и литературный языки должны быть из одного материала. Это же утверждение являлось постулатом для членов научного общества во главе с В.Шкловским. Точку зрения на организацию разговорного языка (речи) в литературно-поэтические формы, доступные восприятию читателя послереволюционной России, М. изложил в статье "Как делать стихи" (1926), автобиографии "Я сам" (1922), в манифестах футуристов (см.: Футуризм) в соавторстве с участниками группы "Садок судей" (1910), "Пощечина общественному вкусу" (1912), "Дохлая луна" (1913), предупреждая читателей, что никакого научного значения его статьи не имеют, равно как и не претендуют на более или менее четкое изложение теории поэтического языка. М. не столько формулировал свои представления о языке художественного произведения, сколько "делал" (одно из ключевых слов в изучении поэтического языка членов ОПОЯЗа) его, создавая этот язык "не как начетчик, а как практик". Он делал художественную вещь новой формы простой и динамичной, как того требовало его время, подчеркивая при этом, что никаких правил для поэтического языка не существует вне реальной жизни и все то, что придумывают "академисты", ложно. Эстетика народного языка существует независимо от создаваемых для него правил, перенося свою первозданность в область языка поэзии. Народный язык литературен с той лишь разницей, что организуется поэтом и становится достоянием художественно-поэтического языка. Существенным М. считал способность поэта слышать ритмы народной речи; уловить ритмы улицы, площади, разрозненные звуки толпы как звуки времени и сконцентрировать в лаконичный и адекватный этим звукам-выкрикам слово-образ. Для М. это был первый этап переработки словесного материала - чувство ритма, со-ощущение стихии языка, прообраз факта речи. Вторым значительным моментом творчества он считал попытку поэта упорядочить лексику разговорной речи в виде слова-формы. Процесс представления слова от номинанта (речевого факта) до понятия (формы) есть работа по конструированию образа. Работа эта многогранна, считал М., так как в основе создания образа, передающего атмосферу явлений действительности, может лежать всего лишь один-единственный корень слова-номинанта. При этом корень слова есть "сбитый" в форму некий лексический смысл - его необходимо уловить и сформировать из факта речи в поэтический языковой образ. "Мастерской мира" поэта была для М. его работа со словом, тенденция к созданию общей картины мира. Если же тенденция отсутствует, картина мира не прорисуется, образ (обобщение) не выстроится, - не будет и поэзии. Создание образа - третий этап работы над передачей колорита разговорной речи в сфере поэтического языка. Эту работу М. называл деланием собственно формы. Он рисовал для себя некую схему построения формы, оговариваясь, что схема, равно как и правила подобного построения, - чистая условность. Сама же схема выглядела следующим образом: абстрактное представление о вещи; представление начинается с тенденции; тенденция начинается с ощущения ритмов времени; ритмы улавливаются в новизне лексики; новизна лексических пластов языка появляется там, где разговорная стихия улицы, площади "изгибает" нормативные формы слова до уровня своего самовыражения, т. е. явления новой эпохи оформляются в те звуки, которых ранее не было слышно: меняется тональность звучания улицы - меняется эпоха. Далее условная схема М. выстраивается так: звуки улицы в мастерской поэта отчетливо прослушиваются как разговорная речь в образно-поэтических формах. Услышать поэзию плошади - задача уже чисто гражданская, но если услышал и увидел, как "улица корчится безъязыкая", которой "нечем кричать и разговаривать", поэт обязан улице язык дать. И М. формирует гортанные выкрики толпы в лексико-синтаксическое единство, смысловую структуру, выражающую характер того, что еще некоторое время назад было даже не высказыванием, фактом речи, а звуковым потоком, раз-нотональной какофонией "войн и революций". М. считал, что звуки улицы обладают тем видом внутренней энергии, которая передается поэту, тому, кто способен почувствовать эту энергию внутри себя самого. Следующая ступень схемы в "делании" вещи предусматривает техническую обработку первообраза, основного понятия, которое стало уже личностным, внутренним состоянием поэта, принявшего в себя реальное понимание происходящего. "Это было со мной", "это в сердце было моем" - факты сопереживания энергии улицы и личности, площади и "Я". Техника обработки образа-основы, представление о том, что-сделаю-дальше в единстве взаимопроникновения стихии энергии "не-Я" - "Я", укладывается в рамки строго традиционной поэтической работы над словом. В программной статье "Как делать стихи" М. называет процесс технической работы над вещью "доведением" ее до такой степени выразительности, когда она (вещь) становится демократической в широком понимании этого слова, т. е. понятной любому читателю. К технике он относит сравнение, метафору, гиперболу и т. д., отмечая, что их применение зависит от того, какова выбранная поэтом форма первообраза-основы, каково абстрактно-тенденциозное предчувствие мастером абсолютной конечной вещи. К техническому арсеналу поэзии М. относит и приемы обработки слов: рифмы, размеры, пафос, стиль, которые служат воспроизведению уже конкретной, четко прорисованной формы вещи. Все, что делает поэт, является работой над формой, которая требует для своего воспроизведения всего поэтико-лингвистического набора средств выразительности, так как только форма способна принять вид вещи, которая заключает в себе смысл. Форма превалирует над смыслом, форма не только выражает "го, но и показывает, изготовив его из сгустков аморфного, безличностного содержания, которое до обретения формы узкоматериально и, по словам М., уродливо. Форма, по М., делает содержание надличностным, показывая его как образ произведения искусства. Поэтические формы, отмечает М., несут в себе образ эпохи. Именно поэтому они должны быть строгими, простыми и лаконичными в то конкретное время, о котором писал М. "Красивость" слова необходимо заменить его красотой, что является, по М., правдой "о времени и о себе". Образ времени и время как один из главных образов его поэзии заставляли его ломать грамматическую структуру слова, упрощать синтаксис, сокращать поэтическую строку. Вся логика русского предложения строится в его стихотворениях на импульсивной динамике глагола. Время - этот образ был той самой "сделанной" вещью, тем произведением искусства, на которое было направлено все творчество М., включая его работу в РОСТА (1919-1921). Традиционные академические взгляды на поэтический язык существовали в первой половине XX в. параллельно с рядом авангардных направлений в филологических науках и эстетическими программами различных поэтических школ и течений крупных направлений русской литературы указанного периода. Представления М. о поэтике литературного языка, который, не выходя за рамки классических основ сложившихся культурных традиций в русской поэзии, соответствовал бы духу своего времени, совпадали с теориями научных исследований русской формальной школы лингвистики и теории и истории культуры. Его требования к языку как выразителю эпохи не расходились с научными новациями ОПОЯЗа, а точка зрения на культуру слова, берущая начало в исторически сложившихся традициях национальной классики, не выходила за рамки эстетических канонов истории искусства. Его брутально-эпатажное "Долой ваше искусство!" - не более чем поза, но поза имеющего веские аргументы поэта, создающего язык новой поэзии, современной и актуальной, давшей огромный поэтический материал для изучения тем же приверженцам русского формализма. Лит.: Маяковский В. Пол. собр. соч. в 13-ти т. М., 1956-1961. О.Палехова


© 2009-2020  lib.ltd.ua