Веб-бібліотека

Горгашич В. О. Морфологія української мови:

Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...

МАЙМОНИД

(Maimonides, наст. имя - Моше бен М а й м о н) (30.3.1135, Кордова, - 13.12.1204, Фустат, близ Каира), евр. ср.-век. философ. В 1148 покинул Испанию из-за преследования евреев династией Аль-мохадов, жил в Марокко, Палестине и с 1165 в Египте. В 1187 стал лейб-медиком каирского султана Салахаддина. В 1190 в Египте на араб. яз. был опубликован гл. филос. труд М. "Путеводитель колеблющихся", к-рый позднее был переведён на евр. и лат. языки (рус. пер. в кн.: Григорян С. Н., Из истории философии Ср. Азии и Ирана 7-12 вв., I960).
В основе филос. системы М. лежит традиция аристотелизма в интерпретации араб, мыслителей (Фараби, Ибн Сины). Осуществляя синтез откровения и умозрения, Библии и Аристотеля, М. в своём рационализме и "очищении" веры от элемента чуда перешёл пределы ортодоксии, чем навлёк на себя вражду ревнителей религ. традиции иудаизма, обвинявших его в "продаже Священного писания грекам" и апеллировавших в борьбе с его учением к помощи католич. инквизиции. Согласно М., если к.-л. место Библии безусловно противоречит твёрдым доказательствам от разума, оно должно быть понято иносказательно; в то же время тезис о несотворённости и вечности мира отвергался М. с позиций библейского креационизма. Взгляды М. оказали влияние на развитие схоластики 13-15 вв. (прежде всего на ср.-век. аристотелизм в лице Альберта Великого и Фомы Аквинского).


© 2009-2020  lib.ltd.ua