Веб-бібліотека

Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка:

Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...

Матвеева В. Кадрова документація: Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...
Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія: Загальна геологія. Основні відомості про Землю. Сучасні уявлення про Землю. Земля - планета Сонячної системи. Походження Землі. Будова й фізичні властивості Землі. Мінерали - складова земної кори. Хімічний склад земної кори. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі. Діагностичні ознаки мінералів. Найпоширеніші мінерали. Процеси зовнішньої і внутрішньої геодинаміки. Магматизм. Магма й утворення магматичних порід. Інтрузивний магматизм. Ефузивний магматизм. Класифікація магматичних гірських порід. Вивітрювання порід (гіпергенез). Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Продукти вивітрювання. Робота вітру. Вітри й вітрові процеси. Руйнівна робота вітру. Транспортна діяльність вітру. Акумулятивна робота вітру...
Лукашевич М. П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Соціальна робота як наукова і навчальна дисципліна. Сутність поняття "соціальна робота". Об'єкт і суб'єкт соціальної роботи. Функції і принципи соціальної роботи. Соціальна робота як галузь науки і навчальна дисципліна. Виникнення і розвиток теорії соціальної роботи. Передумови виникнення теорії соціальної роботи в Україні. Становлення соціальної роботи як науки в Україні. Розвиток вітчизняної теорії соціальної роботи. Сучасні теорії соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи. Людина як суб'єкт-об'єкт соціальної роботи. Соціалізація і адаптація як базові процеси соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна концепція соціальної роботи...
Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Німецький романтизм. Ієнський гурток романтиків. Новаліс. Л. Тік і В. Вакенродер. Ф. Гельдерлін. Гейдельберзький гурток романтиків. А. фон Арнім. К. Брентано. Г. фон Клейст. Е. Т. А, Гофман. Г. Гейне. Французький романтизм. Період Консульства і Першої імперії. Ж. де Сталь. Б. Констан. Ф. Р. де Шатобріан. Періоди Реставрації і Липневої монархії. А. де Ламартін. А. де Віньї. Віктор Гюго. Жорж Санд. А. де Мюссе. Ж. де Нерваль. Італійський романтизм. Література 1797-1815 років. У. Фосколо. Література 1816-1848 років. А. Мандзоні. Д. Леопарді. Англійський романтизм. Вільям Блейк. Вільям Вордсворт. Семюель Тейлор Колрідж. Вальтер Скотт. Джордж Ноель Гордон Байрон...
Історія сучасного світу / За ред. Г.К. Парієнко: Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія. Сучасний поділ та класифікація країн світу. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування. Основні тенденції світового суспільного розвитку. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині XX - початку XXI століття. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (ЄС) на розвиток інтеграційних процесів у Європі...
Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство): Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...

ЛЮТЕР Мартин

(10.11.1483, Эйслебен, Саксония - 18.2.1546, там же), нем. мыслитель и обществ. деятель, глава бюргерской Реформации в Германии, основатель нем. протестантизма (лютеранства), один из создателей общенем. лит. языка. В 1501-05 учился в Эрфуртском ун-те, испытал влияние кружка гуманистов и неосхоластич. учения Оккама, после окончания курса принял монашеский постриг и вступил в августинский монастырь. На личном опыте Л. понял недостаточность предписываемого католицизмом пути спасения через "добрые дела" (молитвы, пост, паломничества к святым местам, пожертвования церквям и монастырям и пр.). Выход из глубокого душевного кризиса он нашёл в самостоят. прочтении Писания. Л. были близки идеи нем. мистиков 14в.; их учение о возрождении души, проникающейся божеств. началом, о единстве "внутр. человека" с богом Л. превратил в учение об "оправдании верой": вера - единственное условие спасения души; добрые дела - лишь плоды и проявления веры, а не самодостаточный путь к спасению.
К публичной защите своего учения Л. побудила продажа в Германии папских индульгенций. 31 окт. 1517 он вывесил на дверях замковой церкви в Виттенберге 95 тезисов против торговли индульгенциями и др. злоупотреблений католич. духовенства. По словам Ф. Энгельса, тезисы Л. оказали действие, "...подобное удару молнии в бочку пороха" (Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 7, с. 392); они были восприняты как сигнал к выступлению всех оппозиционных сил против римскокатолич. церкви, за нац. и религ. независимость Германии. Тезисы, положившие начало Реформации, содержали основы нового понимания христианства, позже развитого Л. в работах "К христ. дворянству нем. нации", "О вавилонском пленении церкви", "О свободе христианина", "Сермон о добрых делах" и др. Л. был обвинён в ереси, отказался явиться в Рим на церк. суд и в 1520 публично сжёг папскую буллу об отлучении его от церкви; выступил на имперском рейхстаге в Вормсе (1521), где публично отстаивал автономию совести.
Учение Л. выросло из его понимания спасения. Т. к. человек достигает спасения только посредством веры, к-рая даруется ему непосредственно богом, то нет принципиальной разницы между мирянами и духовенством. Каждый христианин обладает всей полнотой божеств. благодати и через таинство крещения обретает священство, поэтому церковь не является необходимым посредующим звеном между человеком и богом. Каждый сам должен без внеш. предписаний и ограничений свободно упражняться в благочестии. Сан священника даётся по воле общины верующих и ею же может быть отнят; духовная власть ничем не отличается от светской и так же, как она, должна быть подчинена гос-ву.
Л. отвергал монашество как идеальный образ религ. служения. Развивая учение о всеобщем священстве, он возвращал мирской жизни и гос-ву их "божеств. достоинство", объявлял всю мирскую деятельность человека его священнослужением.
Л. стремился заменить авторитет церкви авторитетом Библии. Он отвергал исключит. право папы на толкование Священного писания. Всякий христианин в силу своего священства обладает правом самостоятельно толковать Писание и защищать веру. Чтобы гарантировать свободу совести, сделав Библию доступной для каждого, Л. посвятил 15 лет её переводу на нем. язык. Оценивая деятельность Л., К. Маркс писал: "Он разбил веру в авторитет, восстановив авторитет веры. Он превратил попов в мирян, превратив мирян в попов. Он освободил человека от внешней религиозности, сделав религиозность внутренним миром человека" (там же, т. 1, с. 422-23). Л. был противником нар. понимания Реформации как борьбы за социальную справедливость и евангельское равенство; социальной опорой Реформации он считал князей. К концу Крест. войны 1524-26, потерпев неудачу в роли посредника между крестьянами и князьями, Л. стал требовать жестокой расправы над восставшими крестьянами, называя их кровожадными разбойниками, к-рые, прикрывая свои дела Евангелием, на самом деле выступают в качестве орудия дьявола.
Тезис о внутренней свободе верующего (свободе убеждения) парадоксальным образом сочетается у Л. с отрицанием свободы воли, что категорически выражено в его осн. теологич. произв. "О рабстве воли" (1525). Л. разрушил церк. единство Зап. Европы, но основать новую церковь на провозглашенных им принципах всеобщего священства, свободы совести и церк. самоуправления ему не удалось. Увидев, что отмена традиц. форм церк. регламентации поведения привела к падению уровня религ. воспитания народа, он до конца жизни мучился сомнениями в правомерности своей реформаторской деятельности, стремился к ограничению свободы в истолковании Библии и восстановлению элементов внеш. культа (что нашло отражение в первых документах протестантской догматики и в составленных самим Л. катехизисах).
В последние годы жизни Л. уделял большое внимание идее мирского призвания христианина, нравственнорелиг. возвышению труда. Он готовился к надвигающейся религ. войне с католиками и вёл борьбу с "ересями" (учениями цвинглианцев, анабаптистов и др. протестантских сект, возникших в ходе Реформации).


© 2009-2020  lib.ltd.ua