Веб-бібліотека - головна сторінка


Сморжанюк Т.П., та ін. Документарне забезпечення управління:

Діловодство як галузь ведення документів. З історії документації управлінської діяльності в Україні. Особливості організації сучасного діловодства. Стилістика і службові документи. Класифікація документів. Організація документообігу на підприємстві. Нормативна база організації документування. Оформлення документів і їх реквізити. Організація документообігу на підприємстві та порядок зберігання документів. Службові документи виробничої та зовнішньоекономічної діяльності. Документування в управлінській діяльності. Документи з питань постачання і збуту. Розпорядчі, розрахунково-фінансові документи. Особливості номенклатури справ і порядок зберігання документів...

Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Дубравська Д.М. Основи психології: Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...
Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка: Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...
Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...
Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...
Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України: Стан, проблеми та основні напрями розвитку господарства економічних районів (регіонів) обласного рангу:. Вінницький регіон. Волинський регіон. Дніпропетровський регіон. Донецький регіон. Житомирський регіон. Закарпатський регіон. Запорізький регіон. Івано-Франківський регіон. Київський регіон. Кіровоградський регіон. Львівський регіон. Луганський регіон. Миколаївський регіон. Одеський регіон. Полтавський регіон. Рівненський регіон. Сумський регіон. Тернопільський регіон. Харківський регіон. Херсонський регіон. Хмельницький регіон. Черкаський регіон. Чернівецький регіон. Чернігівський регіон. Кримський регіон...
Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...
Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...

Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту:

Сутність, значення та особливості розвитку менеджменту. Сутність і значення менеджменту. Предмет, об'єкт і суб'єкт менеджменту. Категорії «управління» і «менеджмент». Методи дослідження у менеджменті. Менеджери та підприємці. Рівні управління. Закони, закономірності та принципи менеджменту. Історія розвитку менеджменту Передумови виникнення науки управління організацією. Етапи розвитку менеджменту. Розвиток управлінської науки в Україні. Організації як об'єкти управління Сутність і класифікація організацій. Колективи (групи) працівників в організації. Фактори впливу на організацію. Процес менеджменту. Види і зміст управлінської діяльності. Функції і технологія менеджменту...

ЛЮБОВЬ

интимное и глубокое чувство, устремлённость на др. личность, человеч. общность или идею. Л. необходимо включает в себя порыв и волю к постоянству, оформляющиеся в этич. требовании верности. Л. возникает как самое свободное и постольку "непредсказуемое" выражение глубин личности; её нельзя принудительно ни вызвать, ни преодолеть. Важность и сложность явления Л. определяются тем, что в нём, как в фокусе, пересекаются противоположности биологического и духовного, личностного и социального, интимного и общезначимого.
Разработанная терминология различных типов Л. существовала в др.-греч. языке. "Эрос" - это стихийная и страстная самоотдача, восторженная влюблённость, направленная на плотское или духовное, но всегда смотрящая на свой предмет "снизу вверх" и не оставляющая места для жалости или снисхождения. "Филия" - это Л.-дружба, Л.-приязнь индивида к индивиду, обусловленная социальными связями и личным выбором. "Сторге" - это Л.-привязанность, особенно семейная, "агапе" - жертвенная и снисходящая Л. "к ближнему".
Осмысление Л. в мифе и древнейших системах философии берёт Л. как "эрос", видя в ней космич. силу, подобную силе тяготения. Для греч. мысли характерно учение о Л. как строящей, сплачивающей, движущей и соразмеряющей энергии мироздания (орфики, Эмпедокл). Даже Аристотель видит в движении небесных сфер проявление некоей вселенской Л. к духовному принципу движения - неподвижному перводвигателю (что было теологически переосмыслено в ср.-век. философии и отразилось в заключит. стихе "Божеств, комедии" Данте: "Любовь, что движет солнце и светила"). Продолжая эту линию, Посидоний разработал учение о всемирной "симпатии" вещей и природных сил, необычайно популярное вплоть до Ренессанса и нового времени (Гёте). Другая линия антич. философии Л. начинается с Платона, истолковавшего в диалоге "Пир" чувств. влюблённость и эстетич. восторг перед прекрасным телом как низшие ступени лестницы духовного восхождения, ведущего к идеальной Л., предмет к-рой - абс. благо и абс. красота (отсюда упрощённое житейское выражение "платонич. Л."). Доктрина Платона, платоников и неоплатоников об "эротич." пути к абсолюту типологически сопоставима с инд. мистич. доктриной о "бхакти" - экстатич. Л., представляющей собой один из четырёх возможных путей просветления.
Христианство усмотрело в Л. сущность своего бога и одновременно гл. заповедь человеку. При этом речь шла о жертвенной, "всё покрывающей" и безмотивной Л. ("агапе") к "ближнему" - не к "близкому" по роду или по личной склонности, не к "своему", но к тому, кто случайно окажется близко, и в особенности к врагу и обидчику. Предполагалось, что именно такая Л. сможет побудить любящих принять все социальные дисгармонии на себя и тем как бы отменить их.
Ренессанс проявляет интенсивный интерес к платоновской теории "эроса", восходящего от эстетики чувственного к эстетике духовного ("Диалоги о Л." Леоне Эбрео, 1535). Спиноза радикально переосмыслил схоластич. понятие "интеллектуальной Л. к богу", это центр. понятие его "Этики" означает восторг мысли перед глубинами мирового бытия, не ожидающий для себя никакой ответной Л. из этих глубин. Философия энциклопедистов 18 в., полемизируя против аскетизма, подчёркивала радостную естественность чувства Л. и сопряжённый с ним "правильно понятый интерес" индивида, часто смешивая Л. со "склонностью" неблагожелательностью", а счастье с гедонистич. самоудовлетворением. В эпоху Великой французской революции Л. была понята как порыв, разрушающий рамки сословных преград и социальных условностей, воссоединяющий в стихийном единстве "то, что строго разделил обычай" (Ф. Шиллер). Представители немецкого романтизма (Новалис, Ф. Шлегель, Баадер) и немецкого классического идеализма (Фихте, Шеллинг, молодой Гегель) толковали Л. как метафизический принцип единства, снимающий полагаемую рассудком расколотость на субъект и объект. С этой гносеологизацией проблемы Л. у романтиков соседствует вникание в "тёмную", "ночную", иррациональную психологию Л., порой предвосхищающее психоанализ. Важнейшая линия осмысления Л. на протяжении 19 в. связана с противопоставлением её "рациональному" бурж. делячеству. В предельно обобщённом (и отвлечённом) принципе Л. для Фейербаха лежит родовая сущность человека, подвергающаяся отчуждению и извращению во всех религиях мира. Ч. Диккенс и "ФИ". ?. Достоевский противопоставляют эгоизму принципиальной бесчеловечности Л. как жалость и совесть, Л.-самопожертвование, к-рая "не ищет своего". Одновременно с этим в пессимистич. философии 19 в. ставится задача "разоблачить" Л. Так, для Шопенгауэра Л. между полами есть иллюзия, при помощи к-рой иррациональная мировая воля заставляет обманутых индивидов быть слепыми орудиями продолжения рода. На рубеже 19- 20 вв. Фрейд предпринял систематич. перевёртывание платоновской доктрины Л. Как и Платон в "Пире", Фрейд постулирует принципиальное единство истока, соединяющего проявления половой страсти с явлениями духовной жизни; но если для Платона одухотворение "эроса" означало его приход к собств. сущности и цели, то для Фрейда это лишь обман, подлежащее развенчанию переряживанйе "подавляемого" полового влечения ("либидо"). После Фрейда зап.-европ. идеализм предпринимает ряд попыток восстановить понимание Л. как пути к глубинной истине и одновременно самой этой истины. В философии жизни Л. выступает в качестве одного из синонимов "жизни", начала творч. свободы и динамики. Шелер видел в Л. акт "восчувствования ценности", благодаря к-рому личность входит в духовное пространство свободы, характеризующей ценностный мир, и впервые по-настоящему становится личностью. Мотив абс. свободы Л. в смысле её недетерминированности подхватывается экзистенциалистами. Представители религ. экзистенциализма (Бубер, Марсель) говорят о Л. как спонтанном прорыве из мира "Оно" в мир "Ты", от безличного "иметь" к личностному "быть". С. С. Аверинцев.
В марксистской философии Л. трактуется в контексте диалектико-материалистич. понимания личности, её духовного мира, соотношения с обществом. Одним из важнейших компонентов эмоциональной жизни является Л., проявляющаяся в форме переживания, оценочного отношения и избират. активности личности.
Л. есть достояние общественно развитого человека. Она имеет свои биологич. предпосылки у животных, выражающиеся в родит. и половых инстинктах. История общества, социально-трудовая деятельность, общение, иск-во подняли эти биологич. инстинкты до уровня высшего нравств.-эстетич. чувства подлинно человеч. Л. Половая Л., по К. Марксу, есть своеобразное мерило того, в какой мере человек в своём индивидуальном бытии является обществ. существом. Л. индивидуальна и в каком-тосмысле уникальна, отражая неповторимые черты жизненного пути каждого человека, быт и нравы народа, своеобразие определ. культуры, положение определ. социальной группы и т. п.
Структура эмоциональной жизни изменяется в соответствии со сменой историч. эпох. В связи с этим видоизменяется и чувство Л., к-рое несёт на себе и печать классовых отношений, и преобразование самой личности как носителя этого чувства, изменение её ценностных ориентации. Ф. Энгельс характеризовал Л. в совр. её форме индивидуально-избират. чувства как сложный продукт длит, истории. "Современная половая любовь - писал он - существенно отличается от простого полового влечения, от эроса древних. Во-первых, она предполагает у любимого существа взаимную любовь; в этом отношении женщина находится в равном положении с мужчиной, тогда как для античного эроса отнюдь не всегда требовалось ее согласие. Во-вторых, сила и продолжительность половой любви бывают такими, что невозможность обладания и разлука представляются обеим сторонам великим, если не величайшим несчастьем; они идут на огромный риск, даже ставят на карту свою жизнь, чтобы только принадлежать друг другу... Появляется новый нравственный критерий для осуждения и оправдания половой связи; спрашивают не только о том, была ли она брачной или внебрачной, но и о том, возникла ли она по взаимной любви или нет?" (Маркс К. и Энг е л ь с Ф., Соч., т. 21, с. 79-80).
Духовная близость в Л. ощущается как постоянное мысленное взаимное общение, как такое отношение любящих, когда один человек направляет свои помыслы и чувства к другому и оценивает свои поступки, материальные и духовные ценности в постоянном соотношении с тем, как бы на это посмотрел любимый человек. Л. есть сложная динамич. интеллектуально-эмоционально-волевая система. Истинная Л. предполагает глубину переживаний, отличается полнотой своего проявления и цельностью, нераздельностью.
Л. выявляется в её устремлённости не просто на существо иного пола, а на личность с её уникальностью, к-рая выступает как нечто необычайно ценное благодаря своим эмоционально-волевым, интеллектуальным, моральным и эстетич. качествам. Индивидуальности с их природными и духовными различиями, дополняя друг друга, образуют нечто целое. Л. общественно развитого человека носит в целом сознат. характер, вместе с тем подчиняясь и власти бессознат. побудит. сил, к-рые выражают себя и в самом факте рождения этого чувства, и в выборе объекта Л., и в формах своего проявления.
Л. играет огромную воспитат. роль, способствует осознанию личностью самой себя, развитию её духовного мира. Л. составляет нравств. основу брачных отношений (см. Семья).