Веб-бібліотека

Соціологічна теорія: традиції та сучасність / За ред. А.Ручки:

Концептуальні основи соціології XXI століття. Виклики соціології XXI століття: глобалізація, посткласицизм, постмодернізм. Інтегралістська соціологія Пітирима Сорокіна. Феноменологічна соціологія: досвід аналізу повсякденного світу. Етносоціологія: сучасний контекст. Сучасна соціологія конфлікту: образ соціальної реальності. Соціологія суб'єктивної реальності...

Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...

ЛУКИАН из Самосаты

(ок. 120 - 180) - античный ритор и сатирический писатель, представитель т. н. "второй софистики", близкий к воззрениям киников. Подражая литературному творчеству киников и старых комедиографов, сделал философов главным предметом своих сочинений (в основном это диалоги; есть также сатирические рассказы, диатрибы, лекции и критические заметки). Ряд текстов Лукиана представляет интерес как свидетельство о пользовавшихся популярностью в его время философах ("Жизнеописание Демонакта", "Нигрин") и религиозно настроенных проповедниках ("Александр, или Лжепророк", "Смерть Перегрина"), а также об особенностях рецепции классической философской традиции в Римской империи ("Пир", "Распродажа жизней", "О выборе философии", "Разговоры в царстве мертвых" и др.). Другая излюбленная тема Лукиана - сатирическая критика религии ("Разговоры богов", "Собрание богов", "Прометей", "Об астрологии", "О сирийской богине").
Лукиан был популярен у гуманистов эпохи Возрождения как образец остроумного и эрудированного критика; он стал одним из тех авторов, которые помогли Европе узнать об античных киниках и скептиках.
Соч.: Luciani Opera, ed. M. D. Macleod, 1.1 - 3. Oxf., 1972-80; Lucian, greek text with engl. transi., eds. A. M. Harmon, K. Kilburn, M. D. Macleod, vol. 1 - 8. Cambr. (Mass.), 1960 - 72; Собр. соч. в 2 т., под ред. и с комм. Б. Л. Богаевского. М. - Л., 1935; Избранное. М., 1987.
Лит.: Clay D. Lucian of Samosata: Four Philosophical Lives (Nigrinus, Demonax, Peregrinus, Alexander Pseudomantis). - ANRW II 36, 5, 1992, p. 3406 - 3450; Nesselrath H.-G. Kaiserlicher Skeptizismus in platonischem Gewand: Lukians "Hermotimos". - Ibid., S. 3451 - 3482; Macleod M. D., Baldwin B. Lucianic studies since 1930. - Ibid., 34, 2, 1994, p. 1362 - 1421; Anderson G. Lucian: tradition versus reality, - Ibid., p. 1422 - 1447; Lucien de Samosate. Actes du colloque international de Lyon organise au Centre detudes romaines et gallo-romaines les 30 sept. - 1 oct. 1993, ed. par Alain Billaut. Textes rassembles avec la collaboration dAndre Buisson. Lyon - R, 1994.
M. A. Солопова


© 2009-2020  lib.ltd.ua