Веб-бібліотека - головна сторінка


Бочелюк В. Й. Юридична психологія:

Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Кифяк В. Ф. Організація туризму: Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...

ЛУКАЧ Дьёрдь (1885 - 1971)

- венгерский философ, эстетик, теоретик и историк культуры. Прошел сложную эволюцию от буржуазно-философских, преимущественно неокантианских, воззрений к марксизму. Ранние работы Л. по эстетике, напр. "Душа и формы (1910), были созданы под влиянием неокантианства (Риккерт, Вебер) и философии жизни (Дильтей. Зиммель). В годы 1-й мировой войны Л. приступил к серьезному изучению трудов Маркса. В 1918 вступил в Венгерскую компартию. В книге "История и классовое сознание (1923) Л. рассматривал вопросы о сущности философии, диалектике социальных процессов и всемирно-исторической миссии пролетариата, о структуре практики, об отчуждении, но решал их в осн. в гегельянском и ультралевом духе, превратив понятия социально-классовой борьбы в абстрактно-онтологические и антропологические категории. Гл. объектом революционной борьбы пролетариата выступало у него отчуждение, отождествленное с опредмечиванием. В годы эмиграции и жизни в Германии (1931 - 33) и в Советском Союзе (1930, 1933 - 44) творчество Л. достигло расцвета. В книге "Молодой Гегель (1936) он применил идеи "Философских тетрадей Ленина к анализу идеалистической диалектики. Важную роль в эти годы сыграла борьба Л. за принципы реалистического искусства, против формализма, схематизма и вульгарного социологизма. В 1945 вернулся в Венгрию, где принял участие в политической борьбе. Критика им в 50-х гг. политических и философских взглядов Сталина была меткой и убедительной. В 60-х гг. работал над оставшимся неоконченным итоговым трудом "Онтология общественного бытия , в к-ром исследовал роль труда как основы материальной и духовной практики людей, сосредоточивая внимание на диалектике объективно-необходимой его стороны и альтернативно-свободного целеполагания. Л. применил ленинскую теорию отражения к анализу категорий прекрасное, мимезис (подражание), катарсис и др., подчеркивая "дефетишизирующую , т. е. критическую, функцию передовой литературы и искусства.