Веб-бібліотека - головна сторінка


Усі українські письменники / Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева:

Анатолій Дімаров. Богдан-Ігор Антонич. Валер'ян Підмогильний. Василь Барка. Василь Стус. Василь Симоненко. Володимир Сосюра. Іван Нечуй-Левицький. Іван Франко. Василь Королів-Старий. Леся Українка. Максим Рильський. Олександр Олесь. Олесь Гончар. Ольга Кобилянська. Павло Тичина. Панас Мирний. Улас Самчук. Валерій Шевчук. Володимир Винниченко. Григір Тютюнник. Григорій Квітка-Основ'яненко. Григорій Косинка. Григорій Сковорода. Іван Багряний. Іван Карпенко-Карий. Іван Котляревський. Леонід Глібов. Ліна Костенко. Микола Куліш. Микола Хвильовий. Михайло Коцюбинський. Михайло Старицький. Олександр Довженко. Остап Вишня. Тарас Шевченко. Українське шестидесятництво. Андрій Малишко. Борис Грінченко...

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002): Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...
Титаренко Л.Д. та ін. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: Ідентифікація товарів. Сутність ідентифікації товарів. Ідентифікація та оцінка відповідності товарів. Види і засоби ідентифікації. Способи і методи ідентифікації. Фальсифікація товарів. Сутність і види фальсифікації. Наслідки фальсифікації. Заходи попередження фальсифікації. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів. Зерноборошняні товари. Кондитерські товари. Плоди та овочі. Смакові товари. Харчові жири. Молоко та молочні продукти. М'ясо та м'ясні товари. Риба та рибопродукти...
Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...
Палеха Ю.І. Ділова етика: Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...
Причепій Є. М. та ін. Філософія: Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...
Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа: Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського: Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...
Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...
Роменець В. А. Історія психології: Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...
Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...

Шило В.П. та ін. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства:

Сутність, завдання і принципи фінансово-економічного аналізу в системі важнів управління підприємством. Сутність, завдання і принципи фінансово-економічного аналізу. Види аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Методика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Методика аналізу показників що характеризують фінансовий стан підприємства. Методика аналізу фінансово-господарської діяльності. Аналіз показників фінансової звітності підприємства. Сутність, завдання аналізу фінансової звітності і її удосконалення. Аналіз показників форми № 1 "Баланс". Аналіз показників форми №2 "Звіт про фінансові результати"...

ЛОРЕНЦ (LORENZ) Конрад Цахариус (1903-1989)

-австр. ученый, лауреат Нобелевской премии по медицине (1973), родоначальник этологии - науки о поведении животных.
Изучал медицину в Вене, параллельно занимаясь сравнит, анатомией, философией и психологией. С 1940 проф. философии в Кенигсберг, ун-те, с 1948 работал а ун-те Мюнстера, затем - в Ин-те физиологии поведения им.М. Планка в Зеевизене.
На его взгляды большое влияние оказали исследования Уитмена, Крейга, Хейнрота, а в области философии и культурологии - идеи Канта, Шиллера, Фрейда. Характерной особенностью его творчества является попытка соединить эволюц. (или функциональное) и теологич. (или причинно-"механизменное") понимание поведения. Это позволило рассмотреть суть поведения в его субординированности с понятием действия. Для Л. характерно требование междисциплинарности в изучении человека и рассмотрение его поведения в контексте единства естественно-научного и филос. подходов. В отличие от др. ученых, занимавшихся сходной проблематикой, Л. стремился объединить все существующие идеи и теории в единую теорию биологии поведения животных (этологию).
Для Л. наибольший интерес представляли проблемы, связанные с выявлением осн. механизмов и характерных особенностей предистории и протокультуры человека, с изучением процессов коэволюции его психики и культуры, с выяснением экол. обусловленности как высшей нервной деятельности, так и разл. типов деятельности культурной. Л. развивал теорию, согласно к-рой любое поведение может выступать как единство наследственного и приобретенного. Помимо инстинктов у человека, как и у высших животных, имеются наследств. образы восприятия (гештальты), они образуют основания для формирования культурных образов, лежащих у истоков культурной картины мира.
Осн. методами решения интересующих его проблем Л. считал сравнительно-истор. (сопоставление форм поведения разл. организмов с целью реконструкции их филогенетич. истории), метод мыслит, реконструкции (метод расследований или телеономический, противостоящий телеологическому), целостный подход. На основе комплексного использования этих методов для изучения человека Л. пришел к выводу об особом значении ритуального поведения для генезиса культуры. При этом ритуал трактовался как результат приспособления животного к изменяющимся условиям обитания, как универсальный поведенческий акт, свойственный любым высокоорганизованным существам. Л. отмечал, что ритуализация сопряжена с символизацией, когда поведенческий акт утрачивает свое непосредств. значение, что и дает толчок для развития культуры. Т.о., культурные процессы, ведущие к образованию человеч. обрядов (церемоний), отождествляются с филогенетич. процессом возникновения ритуального поведения животных. В процессе ритуализации рождаются новые институты приспособления, к-рые становятся основанием для развития человеч. культуры. По мнению Л., ритуализация обладает тремя признаками: сигнальным значением, связанным с канализацией агрессии, инвариантностью, автономностью. Помимо ритуала в основе культурогенеза лежат человеч. разум, язык, способность к агрессии.
С т. зр. Л., разум обладает двойственной значимостью: он способствует развитию приспособит, реакций, увеличивая потенции человека; разум как способность к абстр. мышлению без строго логич. и морального оформления приводит к разрушению культуры, об-ва, самого человека. Наличие разума способствует развитию у человека способности экспериментирования с внешним миром, что приводит к появлению первых орудий труда и технол. изобретений человека. Труд выступает для Л. как вид деятельности, необходимо присущий человеку и вытекающий из особенностей его физиол. и биол. природы (отсутствие необходимых естеств. средств нападения и обороны).
Абстр. мышление и язык лежат в основе умения человека передавать надиндивидуальный опыт, что и определяет по сути саму возможность культурного развития.
С т. зр. Л., наибольшее значение для социального и культурного поведения человека имеет его способность к агрессии, к-рая актуализируется в форме "воинствующего энтузиазма" - инстинктивной реакции, сформированной в филогенезе и оформленной в рез-те культурного развития. "Воинствующий энтузиазм" является побудит, мотивом к культуропорождающей, творч. деятельности человека (создание ценностей культуры), и культуроразрушающей, деструктивной (революции, войны и т.п.). "Воинствующий энтузиазм" - это борьба человека за социокультурные ценности, к-рые освящены культурной традицией. Ценности могут выступать в конкретной (семья, нация,родина)или абстрактно-образной форме. Л. полагал, что механизм "воинствующего энтузиазма", связанный с развитием культуры, включает в себя совокупность ценностей, к-рые подлежат защите, четко опр. образ врага этих ценностей, "среду сообщников", разделяющих данные ценности. На основе искусств, активизации одного или неск. элементов "воинствующего энтузиазма" осуществляется управление человеч. поведением. Манипулирование поведением человека в совр. об-ве достигается с помощью эрзац-ценностей массовой культуры, что ведет к активизации образа врага, к повышению агрессивности, к войнам как необходимой форме существования культуры. Культурными формами, снимающими агрессивность человека, являются помимо войн эрзац-объекты культурно-игровой деятельности, спорт, зрелища. Л. подчеркивал, что культура должна учить человека сознат. контролю над агрессивными реакциями. Если этого не происходит, то развитие культуры приводит к кризису приспособит, инстинктов человека, что обусловливает затем глобальный кризис самой человеч. культуры.
Агрессия трактуется Л. как специфич. нарушение инстинкта, к-рый направлен на поддержание жизни. Л. выступал против психоаналитич. концепции роли и места инстинкта смерти в развитии человеч. культуры, заменяя ее своей теорией "воинствующего энтузиазма" и "терр. самоопределения" человека. Невозможность обуздания человеч. агрессивности, сопряженная с постоянным дефицитом территории из-за роста народонаселения, приводит к нарушению стабильного развития культуры. В этом случае культура утрачивает свою функцию - она перестает выступать как способ сохранения индивидуально приобретенной, но общезначимой информации или способности.
Культура как надфилогенетич. образование содержит исторически приобретенные образцы поведения, к-рые лежат в основе культурной традиции. Культурные достижения человека связаны с закреплением человеч. качеств и образцов поведения, к-рые в первую очередь подвержены влиянию индивидуальных модификаций через воспитание,обучение,социализацию.
Л. полагал, что развитие культуры идет убыстряющимися темпами и сопровождается нарастанием кризисных явлений. Кризисы культуры связаны как с природой человека, к-рый "недостаточно хорош для своей собств. культуры", так и с несовпадением скорости развития культуры и цивилизации. Историю культуры можно уподобить истории межвидовой борьбы: пока культура развивается автономно, она усложняется, совершенствуется, обогащается, способствуя сохранению общечеловеч. генофонда. Дальнейшая эволюция приводит к утрате своеобразия культуры, к потере ею замкнутости. Стирание границ между культурами свидетельствует о прекращении действия межкультурного отбора, в рез-те чего наступает стагнация.
В конечном счете кризис культуры определяется искажением действия инстинктов. Культура не должна быть репрессивна: ее развитие обеспечивается диалектич. единством унаследованного и усвоенного и признанием ценностной значимости естеств. наклонностей человека. Если же культура приводит к сверхрегулированности биол. форм существования человека, глобальный кризис культуры неизбежен.
Л. описал признаки такого кризиса в своей знаменитой книге "Восемь смертных грехов цивилизованного человечества" (1973). К факторам, вызывающим кризис культуры, он относит перенаселенность Земли, что приводит к дефициту территории и переизбытку общения; загрязнение окружающей среды, связанное с утратой человечеством перспектив; ускорение темпов развития, сопряженного с иллюзорными целями; "размягчение чувств", деградация естеств. ощущений, сильных переживаний, глухота; накопление генетич. брака, генетич. деградация, связанная с идеологией равенства; отказ от традиций, борьба поколений как внутривидовое противостояние, отсутствие преемственности; подвластность человечества доктринам, манипулирование поведением людей посредством идеологии, абсолютная вера в силу науки; изобретение техники самоуничтожения, ядерного оружия.
Т. о., совр. культура для Л. - проявление инволюционных процессов в истории человечества.
Идеи Л. оказали большое влияние на развитие концепций совр. социобиологов, на разработку теории генно-культурной коэволюции Уилсона и Ламздена, на практику антропол. исследований.
Соч.: Uber die Bildung des Instinktbegriffes // Die Na-turwissenschaften. В., Jg. 25, 1937. Hf. 19, 20, 21; Evolution and Modification of Behaviour. L., 1966; Die instinktiven Grundlagen menschlicher Kultur // Die Naturwissenschaften. В., 1967. Jg. 54. Hf. 15/16; Эволюция ритуала в биологической и культурной сферах // Природа. 1969, № 11; Год серого гуся. М., 1984; Кольцо.царя Соломона. М., 1978; 1995; Человек находит друга. М., 1992; Врожденный запрет братоубийства // Диалоги продолжаются. М., 1989; Агрессия. М., 1994.
Лит.: Berger К. Konrad Lorenz. Berneck, 1990; Evanz R.I. Konrad Lorenz. N.Y.,; L., 1975; Die Naturwissenschaft vom Menschen: eine Einfuhrung in die vergleichende Ver-haltensforschung; das "Russische Manuskript" (1944-1948). Munch., 1992; Панов Е.Н. Этология - ее истоки, становление и место в исследовании поведения. М., 1975; Холличер В. Человек и агрессия: 3. Фрейд и К. Лоренц в свете марксизма. М., 1975; Воронин Л. Г. Эволюция высшей нервной деятельности: Очерки. М., 1977;
Шишкин А.Ф. Человеч. природа и нравственность. М., 1979; Карпинская Р.С., Никольский С.А. Социобиоло-гия: Критич. анализ. М., 1988.
Г.М. Пономарева