Веб-бібліотека - головна сторінка


Мухін В.М. Фізична реабілітація:

Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...

Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка: Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки. Предмет порівняльної педагогіки, її завдання та методи дослідження. Провідні чинники розвитку освіти в сучасних умовах. Провідні контекстуальні чинники розвитку освіти в кінці XX - на початку XXI ст. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти. Визначення глобалізації. Політичний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Економічний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Культурний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Сучасний стан і перспективи розвитку освіти в провідних розвинених країнах та в Україні. Загальна характеристика суперечностей і перспектив розвитку освітніх систем у сучасному світі...
Любіцева О.О. та ін. Туристичні ресурси України: Науково-методичні засади вивчення туристичних ресурсів. Глобальні тенденції розвитку туризму. Місце України на світовому туристичному ринку. Класифікація туристичних ресурсів. Інформаційні джерела та методи обробки інформації. Характеристика туристичних ресурсів. Природно-рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси та умови. Бальнеологічні ресурси. Водні туристичні ресурси. Туристичні ресурси природно-заповідного фонду України. Біотичні туристичні ресурси. Рельєф як туристичний ресурс. Культурно-історичні ресурси. Етнічні ресурси. Інфраструктурні умови використання туристичних ресурсів. Розвиток сфери гостинності. Санаторно-курортне господарство. Транспорт і транспортна інфраструктура. Туристичні підприємства...
Архівознавство / За ред. Я. С. Калакури: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкт і методи архівознавства. Зв'язок архівознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами. Джерельна база та історіографія архівознавства. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV ст. - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина XVH-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIH-XIX ст. Архіви України в контексті проектів архівних реформ у Росії XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби Української революції...
Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Глобальний маркетинг сталого розвитку. Економічні, соціальні і цивілізаційні межі глобалізації і сталий розвиток у XXI столітті. Теоретичні і політичні аспекти сталого розвитку. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку. Концептуальна сутність сталого розвитку. Принципи сталого розвитку. Регіональні аспекти сталого розвитку. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку. Стратегії сталого розвитку: маркетингова оцінка світового досвіду. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування...
Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...
Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...

ЛИВИС (LEAVIS) Фрэнк Реймонд (1895-1978)

- англ. лит. критик, культуролог, педагог. Почти вся его жизнь связана с Кембридж, ун-том: там он учился, стал доктором философии (1924), издавал лит. и публицистич. ежеквартальник "Скрутини" (1932-53), преподавал (1927-62); в 1931 отстранен от работы за профессиональный нонконформизм, в 1936 восстановлен на неполную ставку, лишь в 1954 приглашен в штат англ. отделения Дайнинг-колледжа, в 1959 стал университетским лектором, т.е. доцентом. В 1962 ушел в отставку, оставшись почетным членом Даунинг-колледжа, но вскоре отказался от этой чести, заявив, что в колледже все больше отходят от его принципов преподавания лит-ры. Преподавал в Оксфорде (1964), Йоркском (1965), Уэльском (1969), Бристолском (1970) ун-тах, в 1968 ездил с лекциями в США, написал книгу "Лекции в Америке" (1965). Почетный доктор Лидс., Белфаст., Абердин., Делийского ун-тов.
Самый влиятельный, после Т.С. Элиота, англ. критик 20 в., Л. дал альтернативу марксизму критически настроенной части об-ва, для к-рой лит-ра является не "сокровищницей изящной словесности", а формой сопротивления негативным симптомам обществ, развития. Он воспитал просвещенную, критически мыслящую группу гуманитариев, к-рая, несмотря на свою немногочисленность, обладает достаточной энергией для сохранения высоких критериев культуры нации. Л. верил в высокую миссию искусства и в то, что решающую роль в жизни человека играет культура, а подлинные реформаторы об-ва - художники, к-рые, меняя общее мироощущение, прокладывают путь социальным реформам.
Л. пересмотрел историю англ. поэзии в русле изменений, происходящих в 10-е - нач. 30-х гг. 20 в., вывел на авансцену новых поэтов - Т.С. Элиота, Э. Паунда, Дж. М. Хопкинса, в ту пору еще не признанных в Кембридже, отошел от традиц. канона критики 19 в. ("Новые вехи в англ. поэзии", 1932; "Переоценка: традиции и новаторство в англ. поэзии", 1936), создав себе много врагов (исключил из осн. русла англ. поэзии Спенсера, Милтона, Шелли и др.). Гл. предмет расхождений - само представление о лит-ре и культуре. Отрицая абстрактный академизм, Л. убеждал студентов в том, что, занимаясь лит-рой, они имеют дело с самой жизнью в ее наиболее интенсивных проявлениях. Работы Л., содержащие, как и у Элиота, сплав лит-ведения, философии и публицистики, написаны в духе либерализма, подкрепленного протестантской этикой. Продолжая консервативно-просветительскую, идущую от М. Арнолда, традицию в англ. критике, он в условиях массового технократич. об-ва защищал культуру с позиций все более остающейся в меньшинстве гуманитарной интеллигенции ("Массовая цивилизация и культура меньшинства", 1930; "Культура и окружение", 1933, соавтор Д. Томпсон); его ранняя критика массовой культуры оказала значит, влияние на учителей и студентов. В программной кн. "Не устанет мой меч" (1972) он усматривал трагич. иронию в том, что научно-техн. прогресс, повышение материального уровня жизни сопровождаются процессом духовного обеднения человека, нарушением "связи времен", забвением традиций, американизацией. Л. назвал 20 в. технократическо-бентамовским, имея в виду И. Бентама, защитника этики утилитаризма, индивидуализма, эгоизма. Л. включил в понятие "бентамизм" и расцветшее в 20 в. бюрократич. отношение к человеку.
Л. - один из многих мыслителей и публицистов 20 в., не принявших прогресс машинной, промышленной цивилизации. В войнах, машинах воплотился для него смертоносный лик 20 в.; он отвергал обвинение в идеализации прошлого - к нему нет возврата, хотя память о нем служит стимулом; доказывал преимущества доиндустриального об-ва, особенно в том, что касалось здоровья лит-ры, черпавшей из источников нар. речи и культуры. Распад старого миропорядка ознаменован упадком лит. культуры, к-рая, по убеждению Л., была и всегда будет культурой меньшинства. Объясняя болезни совр. об-ва разрывом с культурной традицией, с прошлым, он убежден, что спасти человечество призвана гуманитарная интеллигенция. Он возлагал свои надежды на "университетскую элиту", способную не только оценить Данте и Шекспира, но и понять, что их совр. последователи аккумулируют в себе сознание нации, сохраняют живыми хрупкие элементы традиции, высокий уровень этич. и эстетич. критериев. Эта группа не может быть многочисленной в совр. условиях, но она может стать генератором духовной энергии, энергии культуры для всей нации.
Л. верил в великую силу подлинного искусства. Ему близко присущее Арнолду понимание того, что лит-ра воплощает в себе нечто большее, чем сугубо эстетич. ценности, она оказывает всепроникающее воздействие на мироощущение, мысль, критерии жизни общества. Лит-ра - самая могущественная и масштабная форма существования языка, сохраняющая культурную преемственность. Не может быть великого искусства в об-ве, язык к-рого примитивен. В условиях, грозящих языку вырождением, живая лит. традиция - гарант его сохранности. "Великая традиция" Л. - Чосер, Шекспир, Донн, Поуп, Вордсворт, Т.С. Элиот. С 40-х гг. в центре его внимания роман, более соответствовавший общей моралистической направленности его критики, - Дж. Остин, Диккенс, Дж. Элиот, Г. Джеймс, Дж. Конрад, Д.Г. Лоуренс.
В течение многих лет трибуной Л. и его единомышленников был журнал "Скрутини", выходивший тиражом в несколько сот экземпляров, однако очень влиятельный, печататься в нем считалось честью. Цели "Скрутини" - разъяснение ценности лит-ры, воспитание просвещенного читателя, сознающего общечеловеч. цели, без соотнесения с к-рыми жизнь человека бесполезна, гарантия сохранения преемственности в культуре.
Соч.: For Continuity. Camb., 1933; Education and the University: a Sketch for an "English School". L, 1943; The Common Pursuit. L., 1952; Two Cultures? The Significance of C.P.Snow. L., 1962; The Living Principle: "English" as a Discipline of Thought. L., 1975.
Лит.: McKenzie (Donald F.), M.P. Allum. F.R. Leavis: A Checklist, 1924-64. L., 1966; Baker W. F.R. Leavis, 1965-79, and Q.D. Leavis, 1922-79: A Bibliography of Writings by and about them // Bulletin of Bibliography. V. 37, № 4, 1980; The Leavises: Recollections and Impressions/ed. by Thompson O. L, 1984.
Т.Н. Красавченко