Веб-бібліотека

Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва:

Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...

Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...

ЛИТТ (LITT) Теодор (1880-1962)

- нем. философ, проф. в Бонне (с 1919, затем с 1947) и Лейпциге (с 1920). Сочетал неогегельянство в духе т.н. философии жизни с феноменологией Гуссерля и неокантианством. Работы Л. посвящены преимущественно вопросам культуры, социологии, педагогики. Осн. филос. вопросы сводятся Л. к учению о науке, наукоучению. Философия рассматривает науку как функцию духовной жизни, задача философии - исследование науки как одного из проявлений жизни. Он противопоставляет наукам о природе "науки о духе" , утверждая, что только последние способны преодолеть антитезу познания и жизни, природы и свободы, непреодолимую для естествознания. Гл. выводом из этого выдержанного в духе неокантианства противопоставления естествознания и истории является понятие т.н. духовной жизни как осн. всеохватывающей реальности. Духовное характеризуется Л. как внутренне присущий действительности процесс, к-рому свойственна направленность на опр. чувств, переживание. Основой всякого бытия является жизнь, к-рая понимается иррационалистически, в духе "философии жизни", как целостность чувственно опр. направленных функций духа, "особенное душевное содержание конкр. субъекта". Естествознание и науки о духе имеют дело не с разл. объектами, существующими независимо от науки, а представляют собой разл. функции духа. Науки о духе, в отличие от естествознания, постигают свой объект с помощью "понимания", т.е. интуиции, к-рая характеризуется в духе иррационализма как особая сверхинтеллектуальная способность приобщаться к предмету познания, существовать в нем, переживать особым образом постигаемое содержание. Источником "понимания" является эмоц. состояние духа, не связанное с чувств, восприятием материального мира.
Соч.: Erkenntnis und Leben. Lpz.; В., 1923; Individuum und Gemeinschaft. Lpz., 1924; Ethik der Neuzeit. Tl. 1-2, Munch.; В., 1926; Wissenschaft. Bildung und Weltanschauung. В., 1928; Geschichte und Leben. Lpz., 1931; Einlei-tung in die Philosophic. Lpz.; В., 1933; Die Selbsterkenntnis der Menschen. Lpz., 1938; Mensch und Welt. Munch., 1948; Denken und Sein. Stuttg., 1948; Kant und Herder. Hdlb., 1953; Die Wiedererweckung des geschichtlichen Bewusstseins. Hdlb., 1956.
Т. И. Ойзерман


© 2009-2020  lib.ltd.ua