Веб-бібліотека

Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності:

Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...

Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: Загальні положення митної справи. Історичний розвиток митної справи в Україні. Джерела митної справи. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митній справі. Митні платежі. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Основні положення здійснення митного оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація. Технологія митного оформлення товарів. Митний контроль за переміщенням вантажів між митницями. Контроль за доставкою товарів, що вивозяться з митної території України. Контроль за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України...

ЛИЛА

(санскр. Ша - игра) - в индийской религиозно-философской традиции лила обозначает обычно "космическую" игру Бога, т. е. акт творения мира, начавшийся "беспричинно", в спонтанном выбросе творческой энергии. В адвайтаведанте Шанкары лила сближается с представлением о творческой силе Брахмана (шакти) и манифестации "космической иллюзии" (майя). Майя никогда не выступает самостоятельным началом, это своего рода "оборотная сторона" самого высшего Брахмана, а потому и лила не несет в себе никакой необходимости: проявление "видимой", "миражной" вселенной по сути случайно и ничем не обусловлено. В религиозно-философских учениях тантристского толка, напр. в кашмирском шивачзме, акцент смещается на состояние безудержной радости, восторженного экстаза (улласа), сопровождающее такую "божественную игру". Соответственно и адепт, идущий к освобождению, обретает его внезапно, в изумленно радостной вспышке узнавания (пратьябхиджня} и соучастия в лиле. В этом смысле чисто теоретические изыскания смыкаются здесь с эротико-мистическим экстазом и художественно-литературным творчеством, которое рассматривается как отражение все той же божественной лилы, как перекличка с божественной креативностью.
Н. В. Исаева


© 2009-2020  lib.ltd.ua